Передача права власності на майно між родичами, як правило, відбувається через заповіт або договір дарування. Обидва варіанти мають юридичні особливості, які слід враховувати.

Ключова відмінність між договором дарування та заповітом – це момент набуття права власності.

У випадку заповіту (одностороння угода, укладена тільки заповідачем), спадкоємець отримує право власності після нотаріального оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину.

Заповіт можна скасувати або змінити у будь-який момент за бажанням особи. Кожен новий заповіт скасовує попередній. Заповіт можна змінювати багато разів.

Договір дарування може бути усним, письмовим або письмовим з нотаріальним завіренням. У випадку дарування нерухомості договір укладається письмово, завіряється нотаріально та реєструється державою.

Нерухомість, отримана в подарунок, є доходом і оподатковується так само, як і спадщина. Відповідальність за сплату податку несуть обдаровані та спадкоємці.

Податок сплачується за такими ставками:

• 0% ставка – для фізичних осіб, які є родичами I та II ступеня споріднення (I – батьки, чоловік або дружина, діти, зокрема усиновлені)

• II – рідні брати та сестри, бабуся та дідусь з боку матері і батька, онуки)

Усі інші спадкоємці та обдаровувані:

• резиденти – 5% та 1,5% військового збору

• нерезиденти – 18% та 1,5% військового збору

Державне мито:

• за посвідчення заповітів становить – 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян

• за видачу свідоцтва про право на спадщину – 2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян

У разі укладення договору дарування між родичами I та II ступеня споріднення державне мито складає – один неоподаткований мінімум доходів громадян.

Для всіх інших обдаровуваних – 1% суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

У такому випадку виникають витрати на оцінку нерухомого майна.

Також серед основних витрат – витрати на нотаріальні послуги. Вони залежать від нотаріуса, його досвіду та репутації. Як правило, скласти заповіт швидше і дешевше.

Договір дарування нерухомого майна потребує детальної підготовки та перевірки об’єкта нерухомості в реєстрах, а також державної реєстрації.