Заповіт та довіреність для військовослужбовців: як оформити документи без нотаріуса у воєнний час.

Навіть в умовах війни важливо мати можливість юридично врегулювати питання майна та спадщини. Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції роз’яснює, що оформлення заповіту та довіреності є ключовим для забезпечення правової визначеності. Особливо актуальним є питання для військовослужбовців, які перебувають в умовах, де доступ до нотаріусів обмежений або відсутній. На щастя, українське законодавство передбачає процедуру оформлення цих документів без обов’язкової участі нотаріуса.

Нормативна база

Відповідно до статті 1252 Цивільного кодексу України, статті 40 Закону України “Про нотаріат”, а також Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164, посвідчувати заповіти та довіреності (за винятком тих, що стосуються нерухомості, цінних паперів чи корпоративних прав) можуть:

• Командири військових частин;
• Керівники інших військових формувань та правоохоронних органів;
• Уповноважені ними особи (далі – командир).

Хто може звернутися до командира?

Звернутися за посвідченням заповіту чи довіреності до командира можуть:

• Військовослужбовці Збройних Сил України;
• Бійці інших військових формувань та співробітники правоохоронних органів;
• Представники органів цивільного захисту, які беруть участь у забезпеченні оборони.

Необхідні документи

Для посвідчення заповіту або довіреності військовослужбовець повинен надати документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, закордонний паспорт, посвідка на проживання тощо). Подання документів, які підтверджують право власності на майно заповідача, не вимагається. Це значно спрощує процес в умовах обмеженого доступу до документів.

Обов’язки командира

Командир, який посвідчує документи, зобов’язаний:

• Роз’яснити особі, яка звернулася, її права та обов’язки.
• Попередити про наслідки посвідчення заповіту чи довіреності.
• Перевірити відповідність документів вимогам закону.
• Встановити дійсність намірів особи та відсутність у неї заперечень щодо умов правочину.
• Пояснити порядок скасування заповіту чи довіреності.
• У разі потреби скласти проєкт документа на усне прохання фізичної особи.

Заповіти та довіреності підписуються заповідачем або довірителем у присутності посадової особи. Важливо, що посвідчення заповітів і довіреностей командирами здійснюється безкоштовно. Військовослужбовці звільняються від сплати будь-яких коштів за реєстрацію та додаткові послуги.

Довіреність: що важливо знати

Довіреність – це письмовий документ, яким одна особа (довіритель) уповноважує іншу (представника) на представництво перед третіми особами. Довіреність може бути надана довірителем безпосередньо третій особі (ч. 3 ст. 244 ЦК України, п. 25 Порядку). Командири не мають права посвідчувати довіреності на право розпорядження нерухомістю та на управління та розпорядження цінними паперами, корпоративними правами. У довіреності має бути чітко визначено юридичні дії, на які уповноважений представник.

Заповіт: основні положення

Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті (ст. 1233 ЦК України, п. 15 Порядку). Заповіт посвідчується лише в присутності заповідача та свідків. Він складається письмово із зазначенням місця та часу його складення, дати народження заповідача, та підписується ним особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Майно може бути заповідане лише у власність. Заповідач може зобов’язати спадкоємця надати іншій особі право користування спадковим майном або його частиною. Також у заповіті можуть бути передбачені умови для спадкоємців (наприклад, проживання в певному місці, народження дитини чи здобуття освіти тощо) або немайнові розпорядження (наприклад, щодо особистих документів чи благодійної діяльності тощо).

Умова заповіту є недійсною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.

Що робити, якщо виникли проблеми?

Якщо заповіт чи довіреність складено неправильно або з порушенням законодавства, командир запропонує скласти новий документ. Якщо командир відмовляється посвідчити документ, він зобов’язаний письмово обґрунтувати причину, а військовослужбовець має право оскаржити цю відмову в суді.

Алгоритм дій після посвідчення документів

Після посвідчення командиром довіреності чи заповіту військовослужбовця, існує обов’язковий алгоритм дій:

1. Командир реєструє заповіт або довіреність у спеціальному реєстрі, форма якого затверджується Міністерством юстиції України під окремим порядковим номером. Номер, під яким зареєстровано заповіт чи довіреність, зазначається в посвідчувальному написі.
2. Протягом п’яти днів документи передаються до Міністерства юстиції або його територіального органу.
3. Мін’юст чи його територіальний орган протягом двох робочих днів передає зазначені документи нотаріусу для реєстрації у Спадковому реєстрі або Єдиному реєстрі довіреностей.
4. Нотаріус, у свою чергу, протягом трьох робочих днів після отримання вносить їх у відповідні реєстри.
5. Територіальний орган Міністерства юстиції повідомляє Мін’юст про реєстрацію довіреності, заповіту, внесення відомостей про них до Єдиного реєстру довіреностей або Спадкового реєстру, а Міністерство юстиції повідомляє про це орган (установу), від якого надійшли відповідні документи.

Можливість звернення до нотаріуса

Якщо військовослужбовець під час ротації чи відпустки має можливість звернутися до нотаріуса або посадової особи органу місцевого самоврядування, він може скористатися цим правом. Це завжди бажаний варіант, якщо є така можливість.

Оформлення заповіту та довіреності – важливий крок для забезпечення правового захисту та впевненості у майбутньому, особливо у складних умовах воєнного часу. Знання процедур та можливостей їх оформлення без нотаріуса дає військовослужбовцям необхідні інструменти для управління своїм майном та забезпечення своїх прав.