Запоріжжя – пʼять місяців триває героїчна боротьба за нашу державу. Це час, коли мужні українські патріоти самовіддано захищають рідну землю. Ми пишемо літопис новітньої історії, сповненої великого болю, але ще більшої незламності українського народу. Історія про те, як російська агресія, що мала захопити Київ за три дні, призвела до втрат майже сорока тисяч окупантів. Ці солдати загинули не як герої, а з вічним тавром армії мародерів, вбивць і загарбників.

Вони прагнули блискавичного захоплення, а натомість пʼять місяців не можуть здолати Україну. Російські війська бояться наших воїнів та західної зброї, демонструють саботаж і дезертирство. Стало очевидним, що поняття «честь руського мундира» – порожній звук. Справжня честь полягає у боротьбі, а не у грабунках, руйнуванні будинків, зґвалтуваннях, каліченні мирних мешканців та вбивствах дітей. Офіцер, який знає, що таке честь та гідність, ніколи не натисне кнопку, що відправить ракету в центр мирного міста, несучи смерть десяткам цивільних.

Запоріжжя та вся Україна протистоїть жахливому злу, що виходить за межі людського розуміння. Проте, добро завжди сильніше за зло, світло долає темряву, а любов перемагає ненависть. Саме тому російська агресія не змогла підкорити Україну протягом цих пʼяти місяців. Тут, на цій святій землі, живуть неймовірні люди.

Ми разом здобудемо перемоги!

Тихої усім ночі.