Запоріжці! Знаю, що цього тижня багато хто з вас піддався важким думкам та панічним настроям. На це вплинули і ракетні обстріли міста, і певна напруга в інформаційному просторі. Тому хочу зараз звернутися до тих з вас, хто ще має сумніви у нашій перемозі або знову зневірився у тому, що Запоріжжя вистоїть у цій війні.

По-перше, пам’ятайте, що наш край захищають високопрофесійні та впевнені у собі воїни. У нас дуже міцні лінії оборони. Ворог сюди просто не пройде. Наші воїни – це надія і щит.

А, по-друге, Запорізький край – це земля вільних людей, які ніколи не підкорювалися ворогу. Це територія, на якій започатковувалися козацькі повстання проти іноземного поневолення та визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Це земля, на якій з часів української революції та національно-визвольних змагань живе та процвітає міцний махновський дух. Це край, у якому під час Другої світової війни партизани та підпільники робили так, щоб у нацистів земля горіла під ногами.

Цей героїчний дух предків живе в нас і сьогодні. Він дає нам сили боротися та захищати свою землю. Українська воля та незламність – це те, що завжди відрізняло наш народ.

Тому хай рашисти не тішать себе ілюзіями. Не буде тут ні руського миру, ні руської нечисті. На Запорізькій землі пануватиме лише українська сила.

А будуть українська слава, українська воля і українська усмішка долі. Наша перемога – це не просто бажання, це невідворотність, заснована на силі духу та історичній справедливості.

Вірте у наших воїнів і в силу запорізької землі. Ця віра – запорука нашої майбутньої перемоги. Ми разом, і разом ми непереможні. Нехай кожен день наближає нас до бажаного миру та перемоги.

Переможемо і все буде Україна!

Тихої усім ночі!