Вшанування ветеранів Другої світової війни є невід’ємною частиною збереження історичної пам’яті та висловлення глибокої шани тим, хто виборов мир для майбутніх поколінь. Сьогодні Іллінецька міська громада, в особі заступника міського голови Людмили Трохимець, відвідала видатного Олексія Прокоповича Лисенка, учасника Другої світової війни. Ця зустріч стала щирим виявом подяки та поваги від імені міського голови Володимира Ящука та всієї громади. Напередодні Дня пам’яті та примирення, Олексій Прокопович отримав теплі вітання, побажання міцного здоров’я, довголіття, турботи близьких та, найголовніше, мирного неба над головою. Символічним подарунком стали квіти та пам’ятний презент, що підкреслили особливість цієї події.

Людмила Трохимець у своєму зверненні до Олексія Прокоповича наголосила на величезному значенні слів “мир” та “перемога” у сьогоденних реаліях України. Вона підкреслила, що саме ці слова були ключовими для воїнів, які 78 років тому здобули Перемогу над нацизмом. «Ваша героїчна боротьба з ворогом, самовідданість та незламний патріотизм є справжнім взірцем для нинішніх захисників нашої держави. Кожним своїм кроком Ви наближали мир, і ми, від усієї громади, низько вклоняємося Вам та дякуємо за цей неоціненний вклад», – зазначила заступник міського голови, звертаючись до ветерана. Це звернення стало виразом колективної подяки за мирне небо, яке вибороли для нас.

Життя Олексія Прокоповича Лисенка – це приклад незламності духу. Попри поважний вік, виклики, пов’язані зі здоров’ям, та тяжкі випробування, пережиті в роки військової юності та складного післявоєнного відновлення, він зберіг дивовижний оптимізм та невичерпну жагу до життя. Його активність вражає: Олексій Прокопович досі дбає про невелику пасіку, впевнено водить автомобіль, користується сучасним сенсорним телефоном, а разом з дружиною невпинно трудиться на городі, працюючи в міру своїх сил. Кожна зустріч, кожен вияв уваги та вітання для нього є джерелом радості та натхнення. Під час спілкування він згадував далекі фронтові роки, ділився спогадами про свій трудовий шлях після війни та розповідав про сьогоденні реалії.

Особливо потужним є його непохитна віра в Перемогу України. Олексій Прокопович твердо вірить у міць наших Збройних Сил, проводячи паралелі з подіями майже 80-річної давнини. Він наголошує, що, як і тоді, ми захищаємо свою рідну землю та європейські цінності. У цій боротьбі проти жорстокої агресії та імперських амбіцій, як і в роки Другої світової війни, об’єдналися усі цивілізовані країни світу, демонструючи солідарність та рішучість. Приклад Олексія Лисенка надихає нас на подальшу боротьбу та зміцнює віру в неминучу перемогу справедливості та миру. Вшанування ветеранів — це не лише данина минулому, а й інвестиція в майбутнє, нагадування про цінність свободи та непереможності духу.