Затвердження методичних рекомендацій щодо облаштування безбар’єрних маршрутів у населених пунктах є значним кроком на шляху до створення дійсно інклюзивного та доступного середовища для всіх громадян України. Ці рекомендації, розроблені Міністерством розвитку, являють собою комплексний документ, що має на меті допомогти громадам правильно сформувати та реалізувати такі безбар’єрні маршрути, застосовуючи єдині підходи та стандарти. Це не просто про встановлення окремих пандусів чи забезпечення безпечних пішохідних переходів; йдеться про цілісний, системний підхід до логіки простору, де в центрі уваги знаходиться людина та її потреби.Створення дійсно доступних та безбар’єрних шляхів – це фундаментальна умова для повноцінного життя та інтеграції в суспільство людей з інвалідністю, літніх громадян, батьків з дитячими візочками та осіб з тимчасовими порушеннями здоров’я. Адже, за статистикою, частка маломобільних груп населення у громадах становить від 20% до 40% від загальної кількості жителів. Забезпечення їхнього вільного пересування не лише підвищує якість життя, а й сприяє соціальній активності та економічному розвитку. Розбудова безперешкодного середовища є ключовою для розвитку сучасної та гуманної урбаністики.Згідно з новими методичними рекомендаціями, безбар’єрний маршрут має відповідати чітким критеріям. По-перше, він повинен мати чітко визначений початок і кінець, забезпечуючи логічний шлях для користувачів. По-друге, ключовою вимогою є з’єднання житлових будинків з основними об’єктами соціальної інфраструктури, такими як лікарні, центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), центри зайнятості та інші місця, де громадяни отримують життєво важливі послуги. Це гарантує, що люди зможуть дістатися до необхідних установ без зайвих перешкод.Крім того, кожний такий безбар’єрний маршрут складається з різноманітних елементів дорожньо-транспортної мережі, включаючи тротуари, пішохідні зони, зупинки громадського транспорту та прилеглі будівлі. Важливо, щоб ці елементи були спроектовані таким чином, аби не містити жодних бар’єрів для вільного пересування маломобільних груп населення. Це означає відсутність високих бордюрів, належне покриття, достатню ширину проходів та доступні входи до будівель. Додатково, ці шляхи мають бути забезпечені доступним громадським транспортом, що є невід’ємною частиною безперервного ланцюга доступності. Нарешті, ефективний безбар’єрний маршрут повинен мати зрозумілу інформаційну, візуальну та тактильну навігацію, яка допоможе орієнтуватися людям з різними потребами, включаючи людей з вадами зору.Формування подібних безбар’єрних маршрутів має базуватися на ретельному моніторингу реальних потреб маломобільних груп населення. Це дозволить громадам створювати справді ефективні та функціональні рішення, які відповідатимуть запитам мешканців. Завдяки цим рекомендаціям, Україна робить значний крок до розбудови інклюзивного суспільства, де кожен громадянин відчуває себе комфортно та захищено. Детальніше ознайомитися з цими важливими Методичними рекомендаціями можна за посиланням: https://bit.ly/3HPIXPE, а також на вебсайті Міністерства: https://bit.ly/43EB4W0.