На відміну від періоду до повномасштабного вторгнення, значних автомобільних заторів у Києві зараз не спостерігається. Термін «транспортний колапс», яким часто лякають медіа, є вигадкою, адже в транспортному плануванні такого поняття не існує. Таку думку висловив Дмитро Беспалов, викладач кафедри міського будівництва КНУБА та директор команди «ПроМобільність», в інтерв’ю «РБК-Україна».

За його словами, війна суттєво вплинула на транспортну ситуацію в Києві. Беспалов зазначив, що на початку вторгнення Київ був майже порожнім, як під час карантину через COVID-19. Тоді дістатися до будь-якої точки міста можна було менш ніж за 30 хвилин, і проблем з паркуванням не було. Однак, навіть за наявності 300 тисяч активних автомобілів, місто було цілком проїзним.

«Коли автомобілів стає менше півмільйона, Київ абсолютно проїзний, і все чудово», — підкреслив експерт. Він наголосив, що столиця спокійно справляється з півмільйоном активних авто на добу. За даними КМДА, в Києві щодня перебуває понад мільйон активних автомобілів, що порівняно з показниками до війни. Однак, заторів, подібних до тих, що спостерігалися до повномасштабного вторгнення, зараз не видно.

Про відсутність моніторингу

Дмитро Беспалов пояснив, що хоча в Києві встановлені камери з функцією розпізнавання номерних знаків, які щодня обліковують кількість автомобілів, ці дані, схоже, не використовуються в аналітичних системах для прийняття рішень. «Головна проблема Києва — у нас немає системи моніторингу трафіку, яка б фіксувала затори. От в КМДА викликають профільного фахівця, питають: „Які були затори сьогодні?“ Він каже: „Заторів не було, система відпрацювала штатно“. „Добре, покажіть документи, аналітику“. Але її немає», — зауважив експерт.

Експерт також зазначив, що раніше був розроблений лічильник трафіку на основі даних Google. Використовуючи додаток Waze, яким активно користуються таксисти, можна отримувати інформацію про ситуацію на дорогах у реальному часі. «Скажімо, дашборд показує затори на 5 балів. Це ще не критично. На графіку видно криву затримки — це відсоток часу, який ви витрачаєте понад норму. Наприклад, вночі при пустих дорогах поїздка триватиме умовно 20 хвилин, а зараз — на 70% довше. До речі, затримка у 90% і навіть 100% — не дуже велика. До повномасштабної війни я бачив затримки і 120%, і 140%, і навіть ще більші. Тоді це була регулярна ситуація. Ми вже забули, але тоді затори в деякі дні були неймовірні», — нагадав Беспалов.

Про загрозу «транспортного колапсу»

За словами експерта, ситуація, схожа на «транспортний колапс», коли параметри роботи транспортної системи різко обвалюються в рази, трапилася в Києві лише один раз – у 2012 році, коли випала кількамісячна норма опадів снігу. «Тоді дійсно був транспортний колапс — деякі поїздки почалися і навіть не закінчилися. Люди до ранку сиділи в автомобілях, автобусах, тролейбусах, поки комунальники не допомогли їм вибратися», — пригадав він. Дмитро Беспалов додав, що транспортні планувальники використовують поняття «відмовостійкість», щоб уникнути суттєвого погіршення роботи екстреного та громадського транспорту під час надзвичайних подій. Наразі відмовостійкість транспортної мережі Києва залишається невисокою. «Колись був збіг обставин, коли „мінер“ на мосту Метро сказав, що його замінував, і одночасно дала збій система оплати в метро. Це був такий собі міні-«колапс», який швидко подолали. Київ вміє боротися з такими ситуаціями, може вирішувати такі проблеми», — наголосив він. Нагадаємо, у Києві зупиняється робота міського громадського транспорту під час оголошеної тривоги через російські повітряні атаки.