💡 Захист персональної інформації є наріжним каменем забезпечення прав викривачів корупції. Кожен громадянин має право повідомити про корупційні дії, обираючи між анонімністю та конфіденційністю своїх даних.

Розуміння різниці між анонімністю та конфіденційністю є критично важливим для тих, хто вирішує подати повідомлення про корупцію. Ці два поняття визначають рівень захисту інформації про особу викривача та його взаємодію з відповідними органами.

🔎 Конфіденційність викривача передбачає сувору заборону на розголошення будь-якої інформації, що може ідентифікувати особу заявника, його близьких родичів або інших даних, які можуть привести до його ідентифікації. Організація, до якої надходить повідомлення про корупцію, зобов’язана забезпечити повну конфіденційність наданої інформації. Це означає, що дані викривача не можуть бути передані третім особам або використані у спосіб, що може поставити під загрозу його безпеку.

До конфіденційної інформації відносяться:

• ❗ Прізвище, ім’я, по батькові;
• 🗓️ Дата і місце народження;
• 💼 Місце роботи та посада;
• 🚀 Місце проходження військової служби;
• 🏬 Місце навчання/стажування;
• 💴 Відомості, які ідентифікують викривача як суб’єкта підприємницької діяльності;
• 👪 Сімейний стан;
• 🏠 Адреса проживання та роботи;
• ☎️ Номер телефону, поштова скринька, інші персоналізовані канали зв’язку;
• 👤 Фото викривача;
• 🖥️ Інформація про акаунти викривача в соціальних мережах тощо.

За розголошення конфіденційної інформації передбачена дисциплінарна, адміністративна або навіть кримінальна відповідальність. Однак, законодавство передбачає винятки з цього правила, зокрема, випадки, передбачені Законом України “Про запобігання корупції”: http://surl.li/jwraqc. У цих випадках розголошення може бути виправданим з точки зору забезпечення громадського інтересу або захисту прав інших осіб.

✅ Право на анонімність дозволяє особі повідомити про корупцію, не розкриваючи жодних персональних даних про себе. Анонімні повідомлення також підлягають розгляду відповідними органами. Головна відмінність полягає в тому, що для отримання статусу викривача, можливості подальшого захисту своїх прав та отримання винагороди особа має розкрити свою ідентифікаційну інформацію, а також надати докази того, що саме вона є автором анонімного повідомлення. Для забезпечення захисту персональних даних анонімного викривача після розкриття його особи можуть бути застосовані різні заходи безпеки, наприклад, забезпечення конфіденційності відомостей, проведення судового розгляду у закритому режимі.

▪️ Кожен має право самостійно обирати формат повідомлення про корупційні дії, враховуючи власні мотиви, обставини та можливі ризики. Важливо ретельно зважувати відмінності між анонімністю та конфіденційністю, щоб уникнути непорозумінь та завищених очікувань щодо рівня захисту та наслідків повідомлення.

Національне агентство з питань запобігання корупції – НАЗК