Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden) є однією з найнебезпечніших інвазивних рослин в Україні, яка становить серйозну загрозу як для здоров’я людини, так і для екологічного балансу. Ця багаторічна рослина родини зонтичних (Apiaceae) характеризується надзвичайно швидким ростом та адаптивністю до різних кліматичних умов. Її порожнисте, високе стебло може сягати 3-5 метрів у висоту з товщиною до 10 см, що робить її помітною та домінуючою у ландшафті. Борщівник Сосновського здатен витримувати значні температурні коливання – від приморозків до 6-8 ºС до сильних зимових морозів до мінус 20-25 ºС. Однак найбільша небезпека криється у його соку: зелена маса борщівника містить токсичні фурокумарини. При контакті зі шкірою та подальшому впливі сонячного світла, ці речовини викликають тяжкі хімічні опіки, які можуть залишати довготривалі сліди та рубці.Окрім прямої загрози здоров’ю людини, борщівник Сосновського активно витісняє аборигенні види рослин. Його стрімке розростання призводить до втрати біорізноманіття, знижуючи популяції місцевих трав’янистих рослин та навіть негативно впливаючи на ріст молодих дерев, зокрема сосни та ялини. Захоплені борщівником території стають непридатними для сільськогосподарського використання та відпочинку. Насіння цієї агресивної рослини може зберігати свою життєздатність у ґрунті протягом 3-5, а подекуди й до 10-15 років, що ускладнює боротьбу з борщівником і вимагає системного, довгострокового підходу.Найдієвіші заходи боротьби проти борщівника Сосновського досягаються при поєднанні агротехнічних, механічних та хімічних методів боротьби, які повинні здійснюватися протягом 5-6 років.Агротехнічний та механічний методи боротьби:1. Оранка, проведена декілька разів протягом вегетаційного періоду (з інтервалом у 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника), є ефективним агротехнічним методом. Цей процес слід продовжувати протягом 2-3, а іноді й до 5-7 років для повного виснаження насіннєвого банку та кореневої системи. Першу оранку рекомендується проводити, щойно дозволяє стан поля, а другу – до фази розгортання листків та викидання суцвіть, щоб запобігти цвітінню та утворенню насіння.2. Плоскорізний обробіток ґрунту ефективний для підрізування коренів борщівника на глибині 5-10 см, що перешкоджає його регенерації. Індивідуальний спосіб, що передбачає використання ручної лопати або гострого інструменту, вимагає ретельності: рано навесні необхідно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки. Якщо зрізати вище, на корені можуть залишитися сплячі бруньки, які швидко підуть у ріст, забезпечуючи повторне відростання. Дрібні однорічні сходи борщівника легко знищити шляхом прополювання.3. Регулярне скошування борщівника є важливим механічним методом. Його необхідно проводити до періоду цвітіння, а також не пізніше, ніж через 2-3 тижні після першого скошування. Головна мета – не допустити рослину до цвітіння та, відповідно, утворення насіння, яке розповсюджується на великі відстані.4. Обрізування квіток у фазі бутонізації або на самому початку цвітіння є ефективним методом для запобігання розповсюдження насіння борщівника. Однак цей спосіб вимагає особливої обережності, адже він небезпечний через високу ймовірність отримати дерматози та сильні опіки від соку рослини. Необхідно використовувати захисний одяг.5. Контрольоване спалювання насіння борщівника, що вже дозріло, може бути ефективним для знищення його запасу в ґрунті. Проте цей метод вимагає суворого дотримання правил протипожежної безпеки та має проводитися лише за сприятливих погодних умов.6. Запровадження нових, конкурентоспроможних видів рослин, так званих ремедіаторів, може допомогти відновити землі після знищення борщівника. Високопродуктивні злаки, такі як костриця чи стоколос, або бобові культури, наприклад, козлятник (галега), ефективно пригнічують ріст борщівника та сприяють відновленню ґрунту.7. Вкриття заражених ділянок непроникними для світла покрівельними матеріалами (наприклад, щільною агротканиною, чорною плівкою) протягом 3-5 років створює умови, несприятливі для росту борщівника Сосновського, виснажуючи насіння в ґрунті та запобігаючи фотосинтезу.Хімічний метод боротьби:1. Хімічний метод боротьби передбачає обробку гербіцидами гліфосатної групи, зокрема препаратами на основі ізопропіламінної або калійної солі гліфосату. Першу обробку слід проводити навесні, коли висота рослин не перевищує 50 см, що забезпечує безпечне проникнення до центру заростей борщівника. Повторна обробка необхідна після відростання рослин для досягнення максимального ефекту.2. Рекомендується використовувати наступні бакові композиції гербіцидів, які мають у своєму складі такі діючі речовини:– трибенуронметил + ізопропіламінна сіль гліфосату + 2,4 Д етилгексиловий ефір, метсульфурон-метил у поєднанні з ПАР;– дикамба + гліфосат;– імазапір + гліфосат;– клопіралід + гліфосат калійна сіль.Для ефективної боротьби з борщівником Сосновського слід використовувати лише препарати, зареєстровані у “Переліку пестицидів дозволених до використання в Україні”, які доступні у спеціалізованих фірмових магазинах. Роботи зі знищення цієї небезпечної рослини можуть здійснювати підприємства, що мають спеціалізоване обладнання та кваліфікований персонал. Перед початком робіт обов’язково потрібно провести цільовий інструктаж з охорони праці згідно з чинним законодавством. Фахівці, які працюватимуть з пестицидами, повинні мати Допуск (Посвідчення) на право роботи з пестицидами та агрохімікатами. Враховуючи біологічні особливості борщівника Сосновського та його токсичний сік, використання засобів індивідуального захисту (закритий одяг, окуляри, рукавички) є абсолютно обов’язковим для уникнення контакту соку рослини зі шкірою людини та запобігання тяжким опікам. Комплексний підхід та суворе дотримання правил безпеки – запорука успішної боротьби з борщівником Сосновського.