Броварське районне управління ГУ ДСНС України у Київській області та Броварська районна державна адміністрація (військова), з метою запобігання матеріальним збиткам зерновим культурам через пожежі та інші надзвичайні ситуації на об’єктах збирання, зберігання та переробки врожаю, наголошує на необхідності дотримання заходів безпеки, особливо в умовах воєнної агресії, згідно з чинним законодавством. Сільськогосподарські підприємства району повинні вжити наступні заходи для забезпечення збереження врожаю.

Перед початком жнив вся збиральна техніка, агрегати та автомобілі мають пройти ретельну перевірку та налаштування систем живлення, змащення, охолодження та запалювання. Обов’язковою є наявність справних іскрогасників та первинних засобів пожежогасіння. Комбайни та трактори повинні бути укомплектовані двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами та двома мітлами, а автомобілі – вогнегасником та штиковою лопатою. Всі трактористи, комбайнери, їх помічники та інші працівники, залучені до збирання врожаю, повинні пройти обов’язковий протипожежний інструктаж для підвищення їх обізнаності та готовності до дій у разі виникнення пожежі.

Для забезпечення додаткової безпеки, корпуси комбайнів повинні бути обладнані заземлювальним металевим ланцюгом довжиною 10 см, який постійно торкається землі, мінімізуючи ризик статичної електрики.

Важливо регулярно перевіряти з’єднання вихлопної труби з патрубком випускного колектора та колектора з блоком двигуна на герметичність. При виявленні ознак пробивання прокладок, роботу необхідно негайно припинити для їх заміни, щоб уникнути витоку гарячих газів.

Під час роботи комбайна з підбирачем необхідно уважно стежити за тим, щоб пружинні зубці підбирача не потрапляли всередину кожуха барабана. У разі виникнення такої ситуації, слід негайно зупинити комбайн і звільнити зубці, щоб уникнути пошкоджень та запобігти можливому займанню.

З метою запобігання пожежам, забороняється сіяти колосові культури на смугах відчуження залізниць та автомобільних доріг. Скошену на цих смугах траву необхідно складати у копиці на відстані не менше 30 метрів від хлібних масивів.

Перед початком дозрівання колосових культур, особливо в період воскової стиглості, хлібні поля, що межують з лісовими та торф’яними масивами, степовими ділянками, автомобільними шляхами та залізницями, повинні бути обкошені з подальшим прибиранням скошеної трави та оборані смугою шириною не менше 4 метрів.

У період воскової стиглості зерна, перед початком косовиці, хлібні масиви рекомендується розділяти на ділянки площею до 50 гектарів. Між цими ділянками необхідно робити прокоси шириною не менше 8 метрів. Скошений хліб з прокосів слід негайно прибирати, а посередині прокосів проорювати смугу шириною не менше 4 метрів.

Тимчасові польові стани слід розташовувати на відстані не менше 100 метрів від хлібних масивів, токів, скирт та інших місць зберігання врожаю. Майданчики польових станів та зернотоків повинні бути оборані захисною смугою шириною не менше 4 метрів.

На кожному хлібному масиві площею понад 25 гектарів, з якого здійснюється збирання врожаю, необхідно мати напоготові трактор з плугом на випадок виникнення пожежі.

При груповому методі збирання врожаю до складу збирально-транспортних загонів необхідно включати спеціалізовані автомобілі з насосами, такі як авторідинорозкидачі та водороздавачі, пристосовані для гасіння пожеж на зернових полях.

Зернотоки слід розміщувати на відстані не менше 50 метрів від будинків та споруд і не менше 100 метрів від хлібних масивів. Майданчик для зернотоку повинен бути ретельно очищений від будь-якої рослинності.

Трактори, комбайни та інші самохідні машини, обладнані електричним пуском двигуна, повинні мати вимикач для відключення акумулятора від споживача струму. Клеми акумулятора, стартера дистанційного електромагнітного пускача та генератора повинні бути захищені від потрапляння струмопровідних предметів, а їх електропроводка повинна бути справною і надійно закріпленою.

Радіатори двигунів, вали бітерів, соломонабивачів, транспортерів, підбирачів, шнеки та інші вузли і деталі збиральних машин повинні своєчасно очищуватись від пилу, соломи та зерна для запобігання перегріву та виникненню пожежі.

Заправку збиральної техніки паливом у польових умовах необхідно здійснювати за межами поля (на відстані не менше 30 метрів) за допомогою паливозаправників при заглушених двигунах.

У разі тимчасового зберігання (стоянок) тракторів, комбайнів, автомобілів та іншої самохідної техніки у польових умовах, необхідно розміщувати їх на очищених від стерні та сухої трави майданчиках, віддалених від скирт соломи, сіна, токів та хлібних масивів на відстані не менше 100 метрів, а від будинків – не менше 50 метрів. Ці майданчики мають бути оборані смугою шириною не менше 4 метрів. Ремонт збиральних машин та агрегатів допускається на відстані не менше 30 метрів від хлібних масивів та інших посівів.

Під час збирання врожаю категорично забороняється спалювання стерні, післяжнивних залишків та розведення вогнищ на полях.

Не дозволяється експлуатація тракторів, самохідних шасі, автомобілів та іншої збиральної техніки без капотів або з відкритими капотами, щоб запобігти потраплянню соломи на випускний колектор двигуна. На комбайнах та інших машинах з двигунами внутрішнього згоряння, які не мають капотів, випускний колектор повинен бути захищений металевим щитком, що закриває його вздовж усієї довжини зверху та збоку.

Категорично забороняється використовувати паяльні лампи для випалювання пилу в радіаторах двигунів.

Не дозволяється заправляти збиральну техніку в хлібних масивах.

Заправка машин у нічний час у польових умовах також не дозволяється.

Для заготівлі та зберігання грубих кормів:

Стоянка автомобілів, тракторів та інших транспортних засобів на території складів грубих кормів суворо заборонена.

Під час роботи трактора з тросово-рамочною волокушею, трос або ланцюг повинен бути достатньої довжини, щоб солома знаходилася на відстані не менше 5 метрів від трактора. На гаку троса необхідно встановити обмежувач, який запобігає ковзанню кільця по тросу.

При роботі трактора в агрегаті із скиртоукладником випускний колектор та випускна труба двигуна повинні бути захищені від потрапляння соломи та перебувати під постійним наглядом.

Трактори та автомобілі, задіяні на механічному навантаженні і транспортуванні соломи та сіна, необхідно обладнати іскрогасниками.

Для запобігання загорянням кормів від контакту з вихлопними трубами, колекторами або глушниками, автомобілі та трактори-тягачі, що використовуються на вантажно-розвантажувальних роботах, не повинні під’їжджати до скирт та штабелів ближче ніж на 3 метри.

Під час завантаження кормів безпосередньо в кузов автомобіля, двигун має бути заглушений. Перед виїздом необхідно ретельно оглянути місце стоянки і прибрати солому та сіно поблизу вихлопної труби.

Площа основи однієї скирти не повинна перевищувати 300 м², а штабеля пресованого сіна чи соломи – 500 м².

Біля штабеля пресованого сіна чи соломи необхідно мати два гаки завдовжки не менше висоти штабеля для забезпечення швидкого розбирання у разі загоряння.

Скирти на відстані 5 метрів від основи повинні бути оборані захисними смугами шириною не менше 4 метрів.

Протипожежні розриви між скиртами та штабелями мають бути не менше 20 метрів.

Відстань від скирт та штабелів грубих кормів повинна бути не менше 15 метрів до ліній електропередач, 20 метрів – до доріг, 50 метрів – до будинків та споруд.

Скирти та штабелі дозволяється розташовувати попарно, з розривами між ними в одній парі не менше 6 метрів, а між сусідніми парами – не менше 30 метрів. Протипожежні розриви між двома парами повинні бути проорані смугою шириною не менше 4 метрів на відстані 5 метрів від основи скирти або штабеля.

Розриви між копицями з сіном, що має підвищену вологість, повинні становити не менше 20 метрів. У копицях сіна з підвищеною вологістю, схильного до самозагоряння, необхідно впродовж 60 днів після скиртування здійснювати температурний контроль за допомогою ртутних термометрів, які вставляють у металеві труби і розміщають у копиці на різній глибині. Якщо температура перевищує 50° C, копицю слід розібрати та просушити.

Площа протипожежного відсіку будинку для зберігання грубих кормів не повинна перевищувати 1000 м², а кількість кормів – 200 тонн.

Вбудовані (прибудовані) приміщення, де зберігається запас грубих кормів, мають відокремлюватись від будинків протипожежними перегородками 1-го типу й перекриттями 3-го типу з урахуванням до підпункту 9.6.1 цих Правил. Прибудовані чи вбудовані приміщення повинні мати виходи безпосередньо назовні.

Штучне сушіння сіна повинно здійснюватися агрегатами (установками) заводського виготовлення, що відповідають стандартам безпеки.

Під час досушування грубих кормів у закритих приміщеннях вентилятори мають встановлюватися із зовнішнього боку будинків (споруд) на відстані не менше 1 метра від негорючих стін (перегородок), не ближче 2 метрів від огороджувальних конструкцій, виконаних з матеріалів груп горючості Г1, Г2, та не ближче 2,5 метрів від огороджувальних конструкцій з матеріалів груп горючості груп Г3, Г4. Повітроводи мають бути виконані з негорючих матеріалів.

Місця встановлення вентиляторів повинні бути огороджені. Повітрозабірний отвір вентилятора необхідно захищати від потрапляння горючих матеріалів (сіна, соломи тощо) металевою сіткою з чарунками не більше 25 мм х 25 мм.

Пускова електроапаратура повинна знаходитись у місцях, що дозволяють спостерігати за процесом запуску вентиляторів, на окремо розташованій опорі і на відстані не менше 5 метрів від будинків (споруд).

Під час досушування грубих кормів під навісом (у скирті) вентилятор повинен установлюватися на відстані не менше 2,5 метрів від навісу (скирти). Провід (кабель), який живить електродвигун, необхідно прокладати під землею. Повітровід повинен бути виконаний з негорючого матеріалу.

На закритих складах (навісах) грубих кормів загальний електричний вимикач повинен розміщуватися поза будівлями (навісами) на негорючій стіні, а для будинків (навісів) з горючих матеріалів – на окремо розташованій опорі і бути вміщеним у шафу або нішу, які після закінчення робіт пломбуються.

Установлення електровимикачів усередині складів (навісів) не дозволяється.

Місця постійного складування грубих кормів мають бути огороджені та обладнані блискавкозахистом.

Для зерноскладів та зерносушарень:

Щороку перед початком збирання врожаю зерносклади та зерносушарні повинні перевірятися керівником (власником) ОАПК на відповідність вимогам пожежної безпеки. Виявлені недоліки щодо їх протипожежного стану необхідно усувати до початку сушіння та приймання зерна.

Зерносклади слід розміщувати в окремо розташованих будівлях. Ворота в них повинні відчинятися назовні й нічим не захаращуватися.

У разі завантаження складів зерновим насипом відстань від верху насипу до горючих конструкцій покриття, а також світильників та електропроводів має бути не менше 0,5 м.

У місцях транспортування зерна через отвори в протипожежних перешкодах слід установлювати захисні пристрої (протипожежні клапани та ін.).

Під час експлуатації зерноскладів та зерносушарень не дозволяється:

• зберігати вкупі із зерном небезпечні в пожежному відношенні матеріали, а також будь-яке устаткування;
• застосовувати всередині складських приміщень зерноочисні та інші машини з двигунами внутрішнього згоряння;
• застосовувати електропобутові та саморобні електронагрівальні прилади;
• працювати на пересувних механізмах, коли зачинені ворота з обох боків складу;
• засипати зерно вище рівня транспортерної стрічки і допускати тертя стрічки об конструкції транспортера;
• розпалювати сушарки, які працюють на твердому паливі, за допомогою ЛЗР та ГР, а ті, що працюють на рідкому паливі, – за допомогою смолоскипів;
• залишати без нагляду зерносушарки, що працюють;
• працювати на сушарках з несправними: приладами контролю температури і автоматики відключення подавання палива в разі згасання факела в топці; системою електрозапалювання.

Відстань між складом зерна та пересувним сушильним агрегатом має бути не менше 10 м.

Будова топок сушарок повинна внеможливлювати вилітання іскор. Димові труби слід обладнувати іскрогасниками, а в місцях їх проходження через горючі конструкції потрібно влаштовувати відповідні за розмірами протипожежні відступи (розділки).

Сушильна камера сушарок шахтного та жалюзійного типів повинна заповнюватися зерном таким чином, щоб над сушильними коробами або жалюзями був шар зерна не менше 0,4 м завтовшки.

Сушильні агрегати, які працюють на рідкому паливі, повинні бути обладнані приладами контролю теплоносія та автоматики безпеки, що забезпечують відключення подавання палива в разі згасання факела в топці, підвищення температури та падіння тиску повітря перед форсункою.

Під час роботи сушарки повинен здійснюватися контроль за температурою зерна шляхом відбирання проб кожні дві години.

Для запобігання утворенню застійних ділянок очищення завантажувально-розвантажувальних механізмів сушарки від пилу та зерна необхідно проводити через кожну добу цю роботу.

Під час вентилювання зерна в зерноскладах вентилятори слід установлювати на відстані не менше 2 метрів від стін з матеріалів груп горючості Г1, Г2 та не ближче 2,5 метрів від стін з матеріалів груп горючості Г3, Г4. Повітроводи мають виготовлятися з негорючих матеріалів.

Дерев’яні конструкції (опори, галереї тощо) всередині зерноскладів, очисних та робочих башт повинні бути оброблені вогнезахисною речовиною.