Захід підтримки родин військовополонених і зниклих безвісти в Летичеві

«Не мовчи! Полон вбиває»! Із таким закличним гаслом щодня по всій Україні відбуваються масові зібрання. Їх мета – привернути увагу суспільства до необхідності повернення на Батьківщину захисників України, які перебувають у російському полоні. Одним з таких заходів став захід підтримки родин військовополонених та зниклих безвісти, що відбувся 6 квітня 2025 року в Летичеві.

Захід пройшов біля пам’ятника Тарасу Шевченку за підтримки Летичівського селищного голови Ігоря ТИСЯЧНОГО. Організаторкою заходу стала місцева жителька Катерина МИХАЛЬНЮК – матір військовополоненого бійця з «Азовсталі» Сергія МИХАЛЬНЮКА. У 2023 році Сергій повернувся з полону, як один з 60 звільнених військовослужбовців.

Українська родина, об’єднана спільним горем, щодня переживає біль втрат. Летичівська громада, як і вся Хмельниччина, у День жалоби, оголошений 6 квітня, єдналася серцями з родинами 18 загиблих жителів Кривого Рогу від російської ракетної атаки, 9 з яких – діти.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять мирних жителів та захисників України, життя яких обірвала війна. Акція зібрала чимало учасників не лише з Летичівської, а й з інших громад області та України. На заході були присутні рідні військовополонених, зниклих безвісти, загиблих захисників, добровольців, військовослужбовців Збройних Сил України та небайдужі громадяни.

Голова Летичівської громади Ігор ТИСЯЧНИЙ звернувся до присутніх зі словами підтримки та співчуття до рідних захисників. Виступи матерів, дружин, сестер, бабусь, історії яких зворушили серця учасників акції, стали криком душі. Вони розповідали про невизначеність та розпач, викликані неможливістю отримати достовірну інформацію про місцезнаходження найрідніших людей. Військовополонені та їх родини потребують нашої підтримки.

Найстрашніше – це мовчазна невідомість, яка перетворюється на глибоку душевну рану, змушуючи родин проводити тривалі, безрезультатні пошуки. Водночас, у серцях жила надія та віра у повернення, сподівання бути почутими. Ми поруч з родинами військовополонених і зниклих безвісти. Вони не самотні. Кожен – за свого. Всі –за кожного. Їх біль – це наш біль. Це наша велика спільна проблема, породжена війною. Це наша боротьба за кожного українського бійця. Ми разом стоятимемо до Перемоги, стійко та непохитно. Пошук зниклих безвісти триває.

Виявом підтримки став автопробіг, організований небайдужими жителями громади. Цей захід вчергове засвідчив вияв військової та громадянської солідарності, суспільної консолідації та єднання громади. Пам’ятаймо: в згуртованості – наша сила! Повертайтесь живими, наші захисники! Молимося за вас!