Росія здійснила низку цілеспрямованих повітряних атак на об’єкти енергетики та газової інфраструктури у декількох регіонах України. Повідомляється про відсутність електроенергії у містах Сумської, Чернігівської та Полтавської областей. Ворог активно використовує дрони для ураження критичної інфраструктури, що викликає серйозне занепокоєння щодо стабільності енергопостачання.

Народний депутат Олексій Кучеренко наголошує на критичній ситуації, особливо на Чернігівщині, де наслідки ворожих атак призвели до тривалої відсутності світла та води.

«Мер Чернігова відверто пише про наслідки ворожих атак — місто залишилося без світла та води. Окрім того, росіяни здійснили одну з найпотужніших атак на газову інфраструктуру. Тобто вони розуміють, що відсутність газу буде для нас ключовою проблемою, а також цілеспрямовано знищують наші електропідстанції», — зазначає Кучеренко. Він також додає, що це свідчить про стратегічне планування ворожих атак.

Свідки атак повідомляють у соціальних мережах про безперешкодне знищення енергетичних об’єктів російськими дронами. Відсутність належного захисту призводить до тривалих відключень електроенергії та води у цілих містах. Це ставить під загрозу нормальне життя населення та функціонування інфраструктури.

«У Чернігові дуже погана ситуація. Росіяни намацали там слабке місце у захисті, тому Чернігів на черзі у блекаут і надовго. Там побили трансформатори, які були беззахисні, бо не було ні укриттів, ні щільної ППО. У прифронтових областях зараз дуже серйозні проблеми», — підкреслює Олексій Кучеренко, висвітлюючи ключові вразливості системи безпеки.

Список першочергових об’єктів для захисту

Народний депутат Олексій Кучеренко неодноразово наголошував на необхідності переорієнтації сил ППО на першочерговий захист енергетичних об’єктів. Він вважає, що без цього країну очікують серйозні наслідки.

«Якщо ми не зорієнтуємо сили ППО на першочерговий захист енергетичних об’єктів — буде біда», — написав він у соціальних мережах. У розмові з ТСН.ua, він пояснив, що основні проблеми полягають у відсутності захисних споруд на енергетичних об’єктах та недостатній координації дій щодо їх захисту силами ППО.

За словами Кучеренка, процес захисту енергетичних об’єктів має координуватися військовими, які мають чіткий перелік пріоритетних об’єктів. Однак, існує неузгодженість, що призводить до неефективності.

«Енергетики скаржаться на те, що начебто існує перелік першочергових об’єктів, які мають бути обов’язково захищеними, але для цього немає необхідної координації дій зверху. Гадаю, що це можна вирішити на рівні Ставки верховного головнокомандувача, бо навіть уряд тут ні до чого, адже ЗСУ живе за своїми законами і це природньо. А координація дій відсутня. Тому треба її налагодити і посилити захист об’єктів з неба», — пояснює Олексій Кучеренко.

Мільярди зникли, а захисту немає

Народний депутат висловлює занепокоєння щодо звітування попереднього керівництва «Укренерго» стосовно стану захисту енергетичних об’єктів, яке, на його думку, було неправдивим.

Кучеренко зазначає, що з 2023 року не було достатньо часу, щоб належним чином захистити трансформатори. Замість надійних бетонних конструкцій та антидронових сіток, використовувалися «благенькі габіони з піском», які не забезпечують належного захисту від дронів та ракет. Це призводить до теперішніх проблем з електропостачанням.

«Посадовці „Укренерго“ маніпулювали та вводили в оману передусім уряд стосовно будівництва захисних споруд на енергетичних об’єктах. Це стосується, як програм Агентства з відновлення та інфраструктурних проєктів, так і програм „Укренерго“. Вони звітували, що все побудовано на 100%, але це не так. Вже зараз я бачу факти відвертих маніпуляцій, як з термінами, так і з кошторисом, графіками виконання робіт та іншим», — зазначає Кучеренко. Він наголошує на невідповідності заявлених робіт реальному стану справ.

На будівництво захисту енергетичних об’єктів були виділені мільярди гривень. Депутат висловлює підозру, що кошти були спрямовані на підрядників, а не на забезпечення ефективного захисту.

«У мене є відчуття, що ці кошти дуже хотіли освоїти саме через підрядників. Тобто це був ключовий пріоритет, а не те, щоб побудувати дійсно ефективний захист від російських дронів та ракет. Як результат ми вже зараз маємо фатальну помилку з укриттями третього рівня. На які витратили шалені кошти — десятки мільярдів гривень. І, на жаль, не добудували до кінця жодного з цих об’єктів. Це управлінська помилка або ж злочин», — підкреслює Кучеренко, вказуючи на серйозні зловживання.

Хто має контролювати такі роботи?

Населення, яке потерпає від відключень світла та води, логічно ставить питання про контроль за будівництвом захисних споруд та витратою бюджетних коштів.

«На жаль, дієвого контролю не було і немає. Поясню на конкретному прикладі. „Укренерго“, як виявилось, закрита від уряду організація. Вони увесь час посилаються на свою довбану наглядову раду з іноземцями, які нібито за все відповідають у компанії, розповідають про свою комерційну таємницю, когось до себе пускають на об’єкти, а когось не пускають. Аудиторів, наприклад, не пускають. Напевно, причина саме у цьому», — каже Олексій Кучеренко. Він вважає, що така непрозорість є неприйнятною.

Народний депутат закликає до відновлення жорсткої вертикалі управління такими компаніями, як «Укренерго» та «Нафтогаз», з боку уряду, а не до «ігор у лібералізм».

«В умовах війни наглядові ради не несуть жодної відповідальності. Навпаки, замість злагоджених дій маємо абсолютно розпорошену систему управління і прийняття рішень, що призводить до таких фатальних наслідків. Замість того, аби вирішувати безліч проблем, які є в „Укренерго“, їхня наглядова рада винесла на загал корпоративний скандал і три дні його обговорювала», — зауважує депутат.

Кучеренко нагадує, що ще у 2022 році було необхідно внести зміни до законодавства, які б передбачали пряму вертикаль управління та відповідальності під час воєнного стану.

«Тобто уряд має контролювати та відповідати, бо у нас немає іншої інституції — любимо ми уряд чи ні. Відповідати має конкретний міністр. Але для цього міністру треба надати відповідні повноваження. Не може під час війни енергетика жити за законами мирного часу, мають діяти закони війни. На жаль, ми не перевели енергетику на військові рейки, так само, як і економіку. І це велика помилка», — додає Кучеренко, підкреслюючи необхідність адаптації законодавства до воєнних реалій.

Хто та як виправлятиме ситуацію

Експерт вважає, що недобудовані укриття на енергетичних об’єктах навряд чи будуть добудовані, якщо це не було зроблено протягом останніх двох років.

«Я гадаю, що зараз буде більш тісна координація дій між силами ППО та енергетиками. За моєю інформацією, саме цей аспект має ключовий пріоритет, бо таке враження, що у різних структур — різні списки об’єктів, які потребують першочергового захисту від ракет», — каже Олексій Кучеренко. Він сподівається на покращення ситуації завдяки координації.

Чи готові енергетики Києва до нових обстрілів?

Народний депутат зазначає, що Київ має значно кращий захист силами ППО порівняно з іншими регіонами. Однак, навіть тут відчувається брак засобів протиповітряної оборони, що видно за наслідками російських атак.

«Київ у порівнянні з іншими регіонами має значно більший захист. І це незважаючи на те, що після атак, теж є людські жертви серед мирного населення та значні руйнування. Але столиця та столичний регіон — захищені. Хоча проблеми з електропостачанням теж можуть виникати — все залежить від сили повітряного удару. Поки що атаки відбивають», — каже Олексій Кучеренко. Він зазначає, що Київ перебуває під щільним захистом.

Столиця — живе «по-багатому»

Ситуація в Києві суттєво відрізняється від інших регіонів. Незважаючи на прогнозоване потепління, у столиці вже розпочався опалювальний сезон.

«Зазвичай у Києві опалювальний сезон розпочинають з 15 жовтня, в залежності від певної температури повітря. Раніше відтягували початок опалювального сезону якомога далі, а тут вирішили розпочати „по-багатому“. У мене таке враження, що у Києві вже до виборів готуються, і не думають про економію газу та наявні борги. Столиця — найбільший боржник в Україні. Місто не платить за газ, чим, до речі, завдає шкоди всім. Бо ж вся країна шукає гроші на закупівлю блакитного палива», — зазначає Кучеренко, висловлюючи сумніви щодо доцільності раннього початку опалювального сезону.

Чи буде блекаут по всій країні?

Олексій Кучеренко не бачить можливості глобального загальноукраїнського блекауту внаслідок російських атак. Однак, він попереджає про неминучість локальних проблем.

«Я не бачу, якогось глобального всеукраїнського блекауту унаслідок російських атак, але локальні проблеми у містах від конкретних повітряних ударів безумовно будуть. Як приклад, ситуація зараз у Чернігові. Які тут можна робити прогнози? Ще тиждень тому у місті все було нормально, а тут прилетіло декілька разів і все — місто без води та світла. Тобто ситуація цієї осені-зими буде дуже нервовою та динамічною, але я противник прогнозів-лякалок про морози в 12 градусів та поради тікати подалі з міст. Як на мене, нам зараз передусім треба посилити захист прифронтових регіонів, бо за Київ особливих хвилювань у мене немає», — підсумовує Олексій Кучеренко.