З глибоким сумом повідомляємо про загибель Героя України, Петрівський Сергій Петрович, який віддав своє життя за свободу, цілісність та незалежність України. Вірний військовій присязі, справжній патріот і відважний захисник, Петрівський Сергій загинув у бою, захищаючи рідну землю.

Петрівський Сергій народився 11 травня 1989 року в мальовничому селі Безпечна, у великій та дружній родині. Його дитинство пройшло тут, у рідному селі, де він зростав у мирі та злагоді, мав багато друзів та незабутні шкільні роки у Дулицькій загальноосвітній школі. Сімейні традиції завжди були важливим аспектом його життя. Після школи Петрівський Сергій продовжив навчання у Сквирському ВПУ, де здобув спеціальність «Автослюсар». З травня 2008 року по квітень 2009 року проходив строкову військову службу у військовій частині А 2167, де обіймав посаду старшого водія. Тривалий час працював водієм у Києві, а з 2019 року продовжив свою кар’єру водієм у ПП «Новагрос».

14 серпня 2023 року Петрівський Сергій був призваний на військову службу за загальною мобілізацією першим відділом Білоцерківського РТЦК та СП до військової частини А 2900. Служив стрільцем – номером обслуги десантно – штурмового відділення десантно – штурмового взводу 3 десантно – штурмової роти 1 десантно – штурмового батальйону, де з честю виконував свій обов’язок перед Батьківщиною.

З 16 жовтня 2023 року вважався зниклим безвісти. Рідні та близькі не втрачали надії на те, що він повернеться живим. Місяці пошуків, численні ДНК-експертизи, сльози та молитви… На жаль, 5 травня 2025 року надійшла трагічна звістка про загибель Петрівський Сергій та підтвердження важкої втрати.

Петрівський Сергій загинув, відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув на полі бою 16 жовтня 2023 року в районі населеного пункту Вербове, Пологівського району, Запорізької області. Його героїчний подвиг назавжди залишиться в нашій пам’яті.

У цей важкий час висловлюємо щирі співчуття матері Наталії Миколаївні, батькові Петру Олексійовичу, сестрам – Галині з сім’єю, Олені з сім’єю, Ірині з сім’єю, Людмилі, Марині, Світлані, братам – Андрію, Олександру, Ярославу та всій великій родині. Вічна пам’ять Герою!