Збережемо бджолу

      На думку вченого Альберта Ейнштейна, якщо бджоли вимруть, то через чотири роки після цього вимруть і люди, нагадують іноземні ЗМІ. Можливо, Ейнштейн перебільшує – жито, пшениця і рис запилюються поривами вітру. Але, тим не менш, за рахунок запилення комахами виростають культури, які дають третину від усього обсягу продовольчих ресурсів людства, підрахували фахівці. При цьому 80-90% запилення виконується саме бджолами: метелики не можуть обробляти великі площі. Але останнім часом випадки отруєння бджіл стали непоодинокими і спричиняють клопоту , як пасічникам, які несуть збитки, так і сільськогосподарським товаровиробникам –відповідачам.

       В розпал медоносного сезону постає питання охорони і захисту бджолиних родин та інших корисних комах від отруєнь, внаслідок масового застосування засобів захисту рослин. 

Основні причини отруєння бджіл засобами захисту рослин:

1. Недотримання суб’єктами господарювання встановлених регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування засобів захисту рослин.

2. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування.

3. Надання неповної інформації про заплановане застосування засобів захисту рослин і необхідні обмеження.

4. Недостатня ізоляція бджіл або несвоєчасне вивезення бджолиних сімей у безпечне місце.

5. Неповідомлення власниками пасік місцевих державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування про місце перебування пасіки під час кочівлі.

Аграрії повинні дотримуватися таких правил:

• застосовувати засоби захисту рослин, які пройшли державну реєстрацію та включені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати»;

• враховувати ступінь небезпеки засобів захисту рослин для бджіл з урахуванням їх класу небезпечності, класифікації за цільовим призначенням (інсектицид, фунгіцид, гербіцид, десикант тощо), препаративної форми і способу застосування;

• дотримуватись регламентів застосування засобів захисту рослин  (норми витрат, кратності обробок, обмеження щодо способу, періоду обробок);

• використовувати дозволені способи застосування засобів захисту рослин;

• дотримуватись принципу безпечності для здоров’я людини та навколишнього природного середовища, впроваджувати біологічне землеробство та інші безпечні методи захисту рослин;

• за три доби повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин ;

• усі роботи із засобами захисту рослин слід проводити у вечірні та ранкові години в період відсутності льоту бджіл при мінімальних висхідних повітряних потоках за швидкості вітру до 4 м/с.

Власники  пасіки:

– повинні мати ветеринарно-санітарний паспорт пасіки;

– здійснювати реєстрацію пасіки в органах місцевого самоврядування;

– забезпечувати своєчасне внесення до паспорта пасіки відомостей щодо процесів, які здійснюються на пасіці, та інформації про ветеринарно-санітарні заходи;

– своєчасно інформувати органи самоврядування про перевезення (кочівлі) пасіки;

– на період обробки повинні ізолювати бджіл у вуликах на термін передбачений обмеженнями в разі застосування засобів захисту рослин або вивезти пасіку в безпечне місце.

    Дотримання  правил та прояв взаємоповаги один до одного є гарантом плідної співпраці сільськогосподарських підприємств та пасічників, що не лише забезпечить відсутність судових тяжб з приводу відшкодування завданої шкоди, а й принесе користь обом сторонам, пасічнику – мед, пилок та здорових бджіл, власнику сільськогосподарського підприємства – підвищення врожайності сільськогосподарських культур, що запилені бджолами, не менш як на 25%.

ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області