Старосалтівська громада закликає до участі у всеукраїнській природоохоронній акції «Збережи довкілля – не пали суху траву». Ініціатива спрямована на захист нашого довкілля та попередження пожеж.

«Збережи довкілля – не пали суху траву» – це заклик до кожного мешканця громади, щоб разом ми зберегли нашу природу від руйнівних наслідків спалювання сухої трави, листя та інших рослинних залишків. Мета акції – підвищити обізнаність про небезпеку таких дій та запропонувати альтернативні способи утилізації.

Чому важливо не палити суху траву? Спалювання рослинності призводить до викиду в повітря шкідливих речовин, які негативно впливають на здоров’я людей та екологічний стан. Замість цього, організатори акції «Збережи довкілля – не пали суху траву» пропонують ефективні та безпечні методи переробки рослинних решток, які не завдають шкоди навколишньому середовищу.

Інформаційні матеріали про акцію «Збережи довкілля – не пали суху траву» розміщено у публічних місцях громади та в соціальних мережах, щоб кожен міг дізнатися більше про важливість збереження довкілля та безпечні методи утилізації рослинних відходів. Також проводиться активна роз’яснювальна робота серед населення.

На жаль, щороку багато українців продовжують спалювати опале листя, суху траву та рештки рослин, навіть не усвідомлюючи, яку шкоду вони завдають довкіллю та власному здоров’ю. Акція «Збережи довкілля – не пали суху траву» має на меті змінити цю ситуацію.

Вплив на здоров’я від спалювання сухої трави є значним. У повітря виділяються важкі метали, канцерогени, бензопірен, чадний газ, діоксини та пил. Бензопірен може викликати онкологічні захворювання, а чадний газ блокує постачання кисню до організму, викликаючи головний біль, запаморочення та ускладнене дихання. Під час згоряння тонни рослинних залишків вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму, що може призвести до хронічних захворювань дихальної системи.

Вплив на природу також катастрофічний. Спалювання сухостою руйнує ґрунтовий покрив, знищує мікрофлору, насіння та коріння рослин. Для відновлення ґрунту після такого підпалу потрібно 5-6 років. Крім того, збільшується промерзання ґрунту у 2-4 рази.

Підпал сухої трави часто призводить до неконтрольованих лісових і торф’яних пожеж, які знищують цілі екосистеми, гнізда птахів та тварин.

Що ж робити з опалим листям та сухою травою? Найкращий вихід – компостування. Листя, залишки рослинності та суху траву можна легко перетворити на корисний ресурс. Для компостування можна використовувати спеціальний контейнер або звичайну яму, розташовану на відстані не менше 30 метрів від джерела питної води.

Мульчування – ще один ефективний спосіб утилізації рослинних залишків. Мульча захищає рослини від температурних коливань, збагачує корені поживними речовинами та зберігає вологу у ґрунті.

Що робити, якщо ви побачили, що хтось палить листя або траву? Поясніть небезпеку таких дій. Штраф за спалювання листя становить від 3060 гривень. Якщо це не допомагає, зафіксуйте порушення та викликайте поліцію або зверніться до громадського інспектора з благоустрою. За спалювання трави передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Долучаймося до акції «Збережи довкілля – не пали суху траву» та разом збережімо нашу природу!