Збори майже стали.
У всіх і на все.
Волонтери пишуть розлючені пости, постять страшні картинки і кажуть, що все – це кінець. У всіх здають нерви.
Щодня чекаєш на новини ще гірше, аніж було вчора. На роботі обговорюєш що ніхто нічого не робить, тцк і чекаєте всі разом на нові обстріли. Від цього ні робота ні настрій кращими не стають.
Так? Так.
Це кінець? Це кінець.
Сцикотно? І мені. Але є але. Якщо я скажу, що це можна змінити? Ні, ні, цього разу я не буду збирати гроші на нові збори. Тому читай далі.
Встаємо зранку, і поки їмо, п’ємо(тут вже за бажанням, хто що зранку вживає, тому не уточнювала) і лайкаємо 10 постів про збори, недозбори і потреби на ці збори.
В обід, так само, поки куримо, робимо вигляд що робимо – пишемо 10 коментарів, так само під зборами, але новими.
Ввечері, коли впали на ліжко, і ще не зняли одяг, репостимо 10 постів про збори і що збирають ті збори.
І перед сном, лягаємо і відповідаємо на питання, що я сьогодні зробив, для того, щоб завтра пити каву, купити кросівки, і жити своє мирне життя тут? А зробив (виконавши всі попередні пункти) ти те, що своїм лайком, підняв активність допису, своїм коментарем – показав друзям цей допис, своїм репостом – розповсюдив це на інші аудиторії. І завдяки цьому, хтось таки допоможе! А хтось отримає, те що так необхідно!
І кінець вже не буде кінцем, і настрій буде інший, і робота буде по іншому робитися. І завтра, ти, можливо врятував чиєсь життя. А це безцінно!

Кому допомогло – лайк, буду знати який зал треба просити щоб вас всіх зібрати.
Буду проводити безкоштовні вебінари по вставляння настрою на своє місце.