ua.depositphotos.com, REUTERS” width=”774″ height=”451″ src=”https://images.unian.net/photos/2025_05/1747395223-9676.jpg?r=789631″ class=”lazy”/>

На сьогодні Україна виплатила 770 млн доларів авансом іноземним компаніям за зброю і боєприпаси, які так і не були поставлені. Ця ситуація викликає серйозне занепокоєння щодо ефективності використання коштів, виділених на оборону.

Прикладом є випадок із власником магазину зброї в Аризоні, Таннером Куком. Його компанія OTL отримала контракт на 49 млн євро, але боєприпаси так і не надійшли в Україну. Попри виграний арбітраж, гроші повернути не вдалося. Це підкреслює ризики, пов’язані з міжнародними закупівлями зброї.

Іншим прикладом є співпраця з американською компанією Regulus Global, яка отримала авансові платежі на суму 162,6 млн доларів для постачання 155-мм снарядів. Однак, Regulus порушив умови контракту і не повернув кошти. Українські посадовці підозрюють, що компанія використала ці гроші на власні потреби, зокрема на створення виробничих потужностей.

У державному підприємстві стверджують, що вони здійснили 162,6 млн доларів авансових платежів і депозитів на користь Regulus Global для реалізації частини контрактів на постачання 155-мм снарядів, а також інші платежі на суму 14 мільйонів євро. Утім, Regulus порушив умови контракту та досі не повернув Києву кошти.

Як кажуть у державному підприємстві, з вересня 2024-го Regulus припинив будь-який зв’язок і не відповідає на листи. Українські посадовці вважають, що американська компанія витратила авансові кошти, зокрема, на створення виробничих потужностей.

“‎Вони використали гроші, які ми їм відправили… на купівлю нових активів”‎, – зазначив колишній очільник Спецтехноекспорту Олексій Петров. Зараз підприємство намагається повернути кошти через арбітражне провадження. Процес повернення коштів триває, але результати поки що невідомі.

Ця ситуація є лише одним з багатьох прикладів проблем, з якими стикається Україна при закупівлях зброї. Необхідно посилити контроль та прозорість у цій сфері.

У квітні 2022 року Укрспецекспорт придбав 120-мм міномети з Судану у продавців, пов’язаних з російською ФСБ та ПВК “Вагнер”. Це свідчить про необхідність ретельної перевірки контрагентів при закупівлях зброї.

Подібні кроки були певною мірою вимушеними. Для розуміння, у 2022 році щорічне виробництво снарядів у Європі, придатних для радянських артилерійських систем, які використовує Україна, становило 600 тис. одиниць. Цього було достатньо лише на один місяць боїв (РФ випускала по 1,8 млн снарядів щомісяця).

Ситуація із закупівлями зброї погіршується і через внутрішні корупційні скандали. Звільнення та звинувачення чиновників, відповідальних за оборонні закупівлі, свідчать про серйозність проблеми. Розслідування десятків контрактів, що викликають підозри, тривають.

Зброя для України: останні новини

Нагадаємо, нещодавно Берлін передав нашій країні новий пакет військової допомоги. До нього увійшли, зокрема, ракети для сучасних систем протиповітряної оборони IRIS-T, снаряди для САУ Gepard, боєприпаси для танків Leopard-2 та артилерійські боєприпаси калібру 155 мм.

У той же час, як стало відомо, новий уряд Німеччини більше не буде публічно обговорювати можливість відправки Україні авіаційних крилатих ракет Taurus. За словами засновника БО “Реактивна пошта” Павла Нарожного, ракети Taurus будуть передані Україні, питання тільки в тому, коли це відбудеться.

Вас також можуть зацікавити новини: