Одним із таких варіантів є створення спеціальних фінансових механізмів, що управляються в Європі. Через них може здійснюватися оплата за зброю та боєприпаси, які потім оперативно направляються в Україну, часто через треті країни, що спрощує логістику та прискорює процес. Головна мета цих ініціатив — максимально використовувати вже наявні запаси зброї та боєприпасів, чи то з арсеналів Сполучених Штатів, інших партнерів НАТО, чи з міжнародного ринку. Це дозволяє уникнути тривалого очікування на виробництво нової зброї, що є критично важливим в умовах інтенсивних бойових дій. Прикладом такої стратегії є закупівля 155-мм артилерійських снарядів з різних куточків світу.

Особливо варто відзначити, що союзники можуть передавати Україні своє поточне озброєння, отримуючи при цьому пріоритет у подальших закупівлях нових систем. Ця модель дозволяє підтримувати оборонні спроможності країн-донорів, одночасно забезпечуючи безперервну військову допомогу Україні. Яскравим прикладом цього є ситуація, коли одна з європейських країн закупила у Сполучених Штатів вісім батарей зенітно-ракетного комплексу Patriot, після того як три аналогічні системи були відправлені на потреби ЗСУ. Це демонструє гнучкість та оперативність, з якою партнери готові діяти задля підтримки обороноздатності України.

Водночас, у світі існують побоювання, що вилучення систем Patriot з інших регіонів може тимчасово послабити оборону союзників в Азії та на Близькому Сході. Проте, зростаючі загрози та тривоги щодо ситуації в Європі спонукають до негайних дій. Один з очільників європейської армії чітко заявив:

“Агресор вважає нашу країну своїм головним противником у Європі”.

У контексті посилення військової допомоги Україні, обговорюються й інші стратегії. Зокрема, розглядається можливість продажу озброєння союзникам по НАТО з умовою його подальшої передачі Україні. Цю схему активно обговорюють з українськими та європейськими партнерами. Такий підхід може включати постачання не тільки засобів протиповітряної оборони, а й наступального озброєння, що значно розширило б можливості Збройних Сил України. Це свідчить про глибоке розуміння потреби у постійній та адаптивній військовій допомозі Україні, яка еволюціонує відповідно до викликів. Загалом, ці кроки підкреслюють непохитну рішучість міжнародної спільноти підтримувати Україну всіма доступними засобами, зміцнюючи її оборону та наближаючи перемогу.