День пам’яті захисників і захисниць, які загинули в полоні, – це не просто дата в календарі. Це час для роздумів про мужність, стійкість та незламний дух тих, хто опинився в руках ворога. Ми пам’ятаємо про їхні страждання, тортури та муки, які вони пережили, але ніколи не зламалися і не зрадили Україні. Їхня відданість Батьківщині та жертва є джерелом натхнення для всіх нас у боротьбі за перемогу. Кожен герой, чиє життя обірвалося в неволі, – це символ незламності, чия пам’ять назавжди закарбована в історії нашої держави.

Ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю кожного Героя. Їхні імена, їхні історії – це частина нашої національної пам’яті. Вони віддали найцінніше – своє життя, щоб ми могли жити у вільній Україні. Їхня самопожертва назавжди залишиться в наших серцях і вдячній пам’яті наступних поколінь. Пам’ять про їхній подвиг є тим міцним фундаментом, на якому будується наше майбутнє.

Звертаюся до кожного мешканця Ананьївської громади: зупинімося сьогодні, щоб згадати тих, хто ціною власного життя виборов наше право на свободу. Вшануймо їхню пам’ять хвилиною мовчання, щирими молитвами та непохитною вірою в справедливість. Наша єдність та невтомна боротьба – це найкраща шана їхній жертві. Нехай пам’ять про полеглих захисників і захисниць України надає нам сил і натхнення.

Вічна пам’ять нашим полеглим Героям! Слава Україні!