ЗВЕРНЕННЯ ЗАХАРІВСЬКОГО СЕЛИЩНОГО ГОЛОВИ

Миру і добра, шановні земляки, та здорові будьте повсякчас! Ми продовжуємо переживати 1325-й день війни. Ми переживаємо, плачемо, молимось. Як же сильно хочеться прокинутися і почути: “Війна скінчилася!” Як же хочеться знову жити, як раніше, в мирі та спокої, радіти кожній хвилині, будувати плани на майбутнє. Шкода, що ми не цінували цього раніше, не усвідомлювали, ДО того, як все сталося…

Ми не вберегли наших дітей, наші села і міста. Нині ми це усвідомили, переоцінили, загартувалися горем. Ми отримали страшну науку за нашу довіру і необачність, за нашу доброту, а можливо, і за нашу аморфність та байдужість. Нині ми просимо Всевишнього, аби здійснилась найзаповітніша мрія України. І ця мрія живе у серці кожного українця. Ми подумки цілуємо і зігріваємо руки наших захисників, пригортаємо до серця кожного воїна та вливаємо сили, зміцнюємо їхній дух.

Наші Збройні Сили України боронять рідну землю від страшної біди, вражаючи своєю мужністю та жертовністю. Наймужніші, хоробрі, найкращі та найсильніші – вони є справжніми Атлантами України! Щохвилини вони відкрито дивляться в обличчя смерті, дають відсіч агресору, б’ють ворога. А ми завдячуємо їм! Ми донатимо!

Друзі! Не шкодуйте грошей, часу і сил для наших оборонців! Донатьте! Допомагайте! Прийде час, і ми подивимось їм в очі. І тоді наша совість запитає про внесок кожного з нас у спільну Перемогу. Думайте про це!

Слава Україні! Слава її Героям!

Олексій ОСІЙЧУК