Сьогодні, 28 червня, Україна святкує День Конституції України – свято, що має надзвичайний зміст та вагу для кожного українця. Цього дня, двадцять дев’ять років тому, український народ здійснив історичний крок, затвердивши Основний Закон вільної, демократичної та суверенної держави. Прийняття Конституції України 1996 року стало не просто юридичним актом, а справжнім проголошенням нації про своє незламне прагнення до майбутнього, де верховенство права, фундаментальні свободи, людська гідність та справедливість є незаперечними цінностями. Це був маніфест про державність, що базується на демократичних засадах.У нинішні часи великої та жорстокої війни ми усвідомлюємо, що Конституція України – це значно більше, ніж просто текст на папері. Це наш внутрішній, непохитний стрижень, що тримає нас і дає силу вистояти, коли навколо панує вогонь та руїна. У кожній статті Основного Закону відчувається відлуння сміливості, незламної гідності та всеосяжної жаги до свободи. Кожен її рядок – це ідеал, за який сьогодні самовіддано бореться наш народ, захищаючи своє право на існування.Саме зараз Конституція України проходить найтяжче випробування в історії. Це випробування відбувається не в залах суду чи парламентських дебатах, а безпосередньо в окопах та під нещадними обстрілами. Саме там, на передовій, наші воїни – мужні сини й дочки України – боронять право бути українцями, захищати свою культуру, свою мову, свою ідентичність. Їхня зброя – це не лише сучасна техніка та вміння воювати, це також ідеї та принципи, заради яких вони стоять до останнього. Ці ідеї – це неподільна свобода, омріяна незалежність, право на життя у своїй, а не чужій правді.Ми з глибокою повагою згадуємо “батьків” Конституції України 1996 року – тих видатних діячів, хто заклав міцні правові основи нашої держави. Їхній внесок є безцінним для становлення сучасної України. Проте особлива, найглибша шана сьогодні віддається тим, хто своїми життями та здоров’ям щодня захищає цей Основний Закон нашої держави. Адже Конституція є живою лише тоді, коли за неї готові боротися, коли її принципи втілюються у реальність ціною неймовірних зусиль.Наша війна – це не просто боротьба за території, це боротьба за сенси, за майбутнє. Ми захищаємо Україну не лише на географічній карті, а й у її сутності, в її душі, в її незалежному дусі. Справжній фронт проходить через людську гідність, через право кожного називатися собою, через право жити у своєму рідному домі на своїй землі. Це боротьба за цивілізаційні цінності, які закріплені в Конституції України.Наш священний обов’язок полягає не лише у збереженні букви Конституції, а й у постійному наповненні її глибоким змістом. Це має відбуватися у школах, навчальних закладах, у наших громадах, у кожній українській родині. Ці принципи мають бути відображені у наших словах, у кожному вчинку, у кожній дії. І, звичайно, вони знайдуть своє повне втілення у мирі, який ми обов’язково здобудемо.Ми непохитно віримо: українське світло, що народжується з правди, свободи та безмежної любові до рідної землі, обов’язково переможе будь-яку темряву. Жоден агресор не зможе знищити нашу внутрішню силу та волю до життя.Слава Україні!
Слава Героям!