Кабінет міністрів України звільнив Олену Думу з посади голови Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Напередодні вона подала заяву про звільнення, яку уряд оперативно задовольнив. Формальною підставою стала реформа агентства, нещодавно підписана президентом Зеленським. Але насправді за цим рішенням можуть стояти серйозні підозри у непрозорості, конфліктах інтересів і корупційних схемах, що супроводжували перебування Думи на посаді. Це звільнення викликало значний резонанс в українському суспільстві, адже діяльність АРМА та її керівництва завжди перебувала під пильною увагою.

Про це пише журналіст Сергій Лямець. Він досліджував роботу АРМА та Олени Думи, викриваючи потенційні зловживання.

“Впродовж цієї цікавої діяльності, вона регулярно розповідала про успішні реформи АРМА. Що ніколи ще не було такого відсотку жирів у маслі. Що ніколи не було такої ефективності та прозорості. Насправді, нічого такого не було, а був певний “дах””, – пише він, натякаючи на можливий прихований контроль над діяльністю агентства.

За словами Лямця, Дума була не самостійною фігурою, а “зіц-головою” – формальним керівником, який виконував волю кулуарних впливових груп. Агентство, яке під її керівництвом мало опікуватися арештованим майном в інтересах держави, стало закритою структурою, де оберталися активи на мільярди доларів. Але майже без вигоди для бюджету, що викликає серйозні питання щодо управління державними активами.

Згідно з офіційними звітами, у 2024 році в управлінні АРМА перебувало понад 120 тисяч приміщень, тисячі автомобілів, катерів, сільгосптехніки та навіть підприємства й бренди загальнонаціонального масштабу. Загальна оцінка майна складає близько 52 мільярдів гривень. Але при цьому держава отримала лише 1,5 мільярда гривень доходу. Це менш як 3% від вартості активів. Це нижче навіть рівня інфляції, що свідчить про неефективне управління майном.

Рахункова палата у своєму звіті констатувала, що АРМА досі не створила системи обліку активів, не забезпечила належного контролю за їх збереженням, а 80% судових рішень щодо передачі майна не були виконані. Понад 39 мільярдів гривень активів залишились поза управлінням. А додаткові 6 мільярдів – взагалі не використані, що є серйозним викликом для ефективності роботи агентства.

На цьому тлі журналістські розслідування підсвітили зв’язки АРМА з тіньовими фігурами. Один із таких – Вадим Грона, якого називали неофіційним куратором агентства. Він займався “вирішенням питань”, поки сама Дума звітувала про “небачену ефективність”. Інше розслідування показало, як арештоване майно передавали в управління чоловіку віцепрем’єрки, що стало підставою для відкриття кримінального провадження. Але це лише верхівка айсбергу, яка вказує на глибші проблеми.

“Я припускаю, що реальна дохідність є набагато вищою. Просто вона розсіювалася по кишенях інших осіб, які власне підтримували перебування Олени Думи на посаді голови АРМА”, – пише Лямець, припускаючи масштаби можливої корупції.

Крім того, в експертному середовищі активно обговорюється законопроєкт про продаж арештованого майна, який міг би остаточно легалізувати діючу схему: через кримінальне провадження майно переходить до АРМА, знецінюється і потім продається “своїм” за заниженими цінами. Якщо суд згодом визнає колишнього власника невинним, то йому просто повертають кошти. За словами Лямця, усе це лише поверхнева картина. Багато фактів залишаються за межами публічного простору. Та вже зараз очевидно, що відставка Олени Думи — це або спроба уникнути правових наслідків, або визнання системної кризи всередині агентства, що потребує негайного вирішення.

Як повідомлялося, Олену Думу звільнили з посади голови АРМА. Буде запущено новий конкурс для відбору очільника. До цього Дума заявила, що написала заяву про звільнення з посади голови АРМА. Вона попросила уряд задовольнити її заяву, що й було зроблено.