Звільнення мобілізованого працівника: ключові аспекти та правові гарантії

В умовах воєнного стану питання збереження трудових відносин для мобілізованих працівників є надзвичайно актуальним. Законодавство України чітко визначає, що за працівниками, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зберігається місце роботи та посада. Це правило діє до моменту фактичного звільнення з військової служби. Однак, як і в будь-якому правовому полі, існують певні винятки та умови, за яких трудовий договір може бути розірваний. Щоб уникнути порушень прав та забезпечити дотримання законодавства, важливо знати ці нюанси.

Чи може роботодавець звільнити мобілізованого працівника з власної ініціативи?

Загальне правило категоричне: ні, роботодавець не має права звільняти мобілізованого працівника зі своєї ініціативи. Це положення є однією з основних гарантій для військовослужбовців. Воно стосується всіх без винятку підприємств, установ та організацій, незалежно від їх підпорядкування чи форми власності. Мета цього правила – забезпечити соціальний захист та стабільність для тих, хто виконує свій конституційний обов’язок із захисту Батьківщини.

Проте, законодавством передбачено два винятки з цього правила:

• Призов або мобілізація роботодавця: Цей виняток застосовується виключно у випадку, якщо роботодавець є фізичною особою-підприємцем і сам був мобілізований. У такому разі, продовження трудових відносин може бути неможливим через відсутність суб’єкта, що виконує функції роботодавця.
• Ліквідація підприємства: Якщо підприємство, де працював мобілізований працівник, перебуває у процесі повної ліквідації, трудовий договір може бути розірваний. Важливо, що мова йде саме про повну ліквідацію юридичної особи, а не про реорганізацію чи зміну власника. У цьому випадку, звільнення мобілізованого працівника відбувається на загальних підставах, передбачених законодавством про працю для випадків ліквідації.

У яких випадках трудовий договір з мобілізованим працівником може бути розірваний?

Окрім вищезазначених винятків, трудовий договір з мобілізованим працівником може бути розірваний за ініціативою самого працівника. Це відбувається у двох основних випадках:

• За бажанням самого працівника: Мобілізований працівник має право подати заяву про звільнення за власним бажанням, дотримуючись встановленої процедури.
• За угодою сторін: Якщо і роботодавець, і мобілізований працівник досягають взаємної згоди про припинення трудових відносин. Важливо, що ініціатором у цьому випадку повинен виступати саме працівник.

Як мобілізованому працівнику звільнитись за власним бажанням?

Процедура звільнення за власним бажанням для мобілізованого працівника є стандартизованою і включає такі кроки:

1. Подання заяви про звільнення: Працівник має подати відповідну заяву. Це можна зробити будь-яким зручним та документально підтвердженим способом: електронною поштою (з обов’язковим підтвердженням отримання), поштовим відправленням (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або через довірену особу, яка матиме належним чином оформлену довіреність.
2. Очікування наказу про звільнення: Після отримання заяви, роботодавець повинен видати наказ про звільнення. Якщо трудова книжка працівника зберігається у роботодавця, до неї має бути внесений відповідний запис.
3. Отримання документів: У день звільнення працівник або його довірена особа має отримати всі необхідні документи: трудову книжку (якщо вона зберігалася у роботодавця), копію наказу про звільнення та розрахунковий лист. За потреби, ці документи можуть бути надіслані поштою на вказану адресу.
4. Отримання розрахунку: Роботодавець зобов’язаний здійснити повний розрахунок з працівником у день звільнення. Це включає виплату всіх належних сум, таких як заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку тощо.

Де отримати юридичну підтримку з питань трудових прав?

Для отримання кваліфікованої юридичної підтримки та роз’яснень щодо трудових прав мобілізованих працівників, а також у разі їх порушення, кожна людина може звернутися до системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи надають консультації з цих питань, допомагаючи зрозуміти всі нюанси законодавства та визначити подальші дії.

Окремі категорії громадян мають право на безоплатну допомогу не лише у вигляді консультацій, але й на представництво своїх інтересів у суді. До таких категорій належать, зокрема: внутрішньо переміщені особи (ВПО), діти, особи з низьким доходом (критерії якого встановлені законодавством), ветерани війни та інші категорії, визначені Законом України «Про безоплатну правничу допомогу». Юристи системи БПД готові детально вивчити конкретні обставини, за потреби скласти та подати до суду необхідні заяви, а також представляти інтереси клієнта у судових інстанціях, забезпечуючи повноцінний правовий захист.

Отримати безоплатну правничу допомогу