Звільнення мобілізованого працівника: Все, що потрібно знати

Питання збереження робочого місця під час військової служби є вкрай важливим для багатьох громадян України. Мобілізовані працівники мають чітко визначені законом права, які гарантують їм збереження посади та місця роботи до моменту фактичного звільнення з військової служби. Однак, існують певні винятки та умови, за яких трудовий договір з мобілізованим працівником може бути розірваний. Ці важливі аспекти детально роз’яснюють фахівці системи надання безоплатної правничої допомоги, надаючи цінну юридичну допомогу як працівникам, так і роботодавцям.

Чи може роботодавець звільнити мобілізованого працівника за власною ініціативою?

За загальним правилом, роботодавець не має права звільняти мобілізованого працівника за власною ініціативою. Українське законодавство, зокрема стаття 119 Кодексу законів про працю України, чітко встановлює, що за таким працівником зберігається місце роботи та посада на період проходження ним військової служби. Це положення діє незалежно від форми власності чи підпорядкування підприємства, установи чи організації, що забезпечує соціальні гарантії для тих, хто виконує свій конституційний обов’язок із захисту Батьківщини.

Проте, існують строго визначені винятки, коли трудовий договір може бути припинений:

• Призов або мобілізація роботодавця: Цей виняток застосовується лише у випадку, коли роботодавцем є фізична особа-підприємець, яка сама підлягає призову на військову службу або мобілізації. У таких обставинах діяльність ФОП може бути призупинена, що унеможливлює продовження трудових відносин.
• Ліквідація підприємства: Якщо підприємство, де працював мобілізований працівник, знаходиться в процесі повної ліквідації, що супроводжується припиненням його діяльності без правонаступництва, трудовий договір може бути розірваний. Важливо, щоб ліквідація була законною та оформленою відповідно до чинного законодавства.

В яких випадках трудовий договір з мобілізованим працівником може бути розірваний за згодою сторін або ініціативою працівника?

Крім винятків, зазначених вище, трудовий договір може бути розірваний також за бажанням самого мобілізованого працівника або за угодою сторін, але за умови, що ініціатором такої угоди виступає саме працівник. Це дає можливість військовослужбовцям, які з певних причин вирішили припинити трудові відносини, зробити це, дотримуючись встановлених процедур.

Як мобілізованому працівнику звільнитись за власним бажанням?

Якщо мобілізований працівник вирішив звільнитися за власним бажанням, йому необхідно виконати декілька кроків, щоб процес був законним та коректним:

• Подання заяви: Першим кроком є подання заяви про звільнення. Це можна зробити будь-яким зручним та документально підтвердженим способом: електронною поштою (з обов’язковим підтвердженням отримання), поштовим відправленням (рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення), або через довірену особу, яка має відповідні повноваження.
• Очікування наказу: Після отримання заяви, роботодавець має видати наказ про звільнення. Якщо трудова книжка працівника зберігається у роботодавця, до неї має бути внесений відповідний запис про припинення трудового договору.
• Отримання документів: У день звільнення (або за домовленістю поштою) працівник повинен отримати на руки трудову книжку, копію наказу про звільнення та розрахунковий лист. У випадку, якщо працівник не може забрати документи особисто, вони можуть бути надіслані йому поштою на вказану адресу.
• Отримання розрахунку: Роботодавець зобов’язаний здійснити повний розрахунок з працівником у день звільнення, включаючи всі належні виплати (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку тощо).

Де отримати кваліфіковану юридичну підтримку?

Для отримання вичерпної інформації та захисту своїх трудових прав, кожна людина має можливість отримати безоплатну консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи цієї системи нададуть кваліфіковані роз’яснення щодо трудових прав мобілізованого працівника, а також проінформують про алгоритм дій у разі виявлення порушень.

Деякі категорії громадян мають право не лише на консультацію, але й на безоплатну вторинну правничу допомогу, що включає допомогу зі зверненням до суду, складання процесуальних документів та представництво інтересів у суді. До таких категорій належать, зокрема: внутрішньо переміщені особи (ВПО), діти, особи з низьким доходом (працездатні – з доходом до 6056 грн/міс.; пенсіонери (за віком, вислугою років) – 4722 грн/міс.; особи з інвалідністю – якщо пенсія чи соціальна допомога не перевищує 6056 грн), а також ветерани війни та інші категорії, визначені статтею 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Фахівці системи детально вивчать індивідуальні обставини справи, за необхідності підготують та подадуть до суду необхідні заяви, а також представлятимуть ваші інтереси в судових інстанціях, забезпечуючи повноцінний захист прав.

Для звернення до системи надання БПД відвідайте: