У період воєнного стану питання трудових прав та обов’язків набувають особливої актуальності, зокрема для громадян, призваних на військову службу. Мобілізовані працівники в Україні мають чітко визначені права, що захищають їхнє робоче місце та посаду на час проходження служби. Розуміння цих норм є критично важливим як для самих військовослужбовців, так і для їхніх роботодавців, аби уникнути можливих непорозумінь та порушень законодавства.

Загальне правило, встановлене українським законодавством, полягає в тому, що за мобілізованими працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийнятими на військову службу за контрактом у період дії особливого періоду, зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації. Це положення діє до моменту фактичного звільнення працівника з військової служби. Зазначене правило поширюється на всі підприємства, незалежно від їхньої форми власності чи підпорядкування, забезпечуючи рівний захист для всіх мобілізованих працівників.

Проте, існують певні винятки, за яких трудовий договір з мобілізованим працівником може бути розірваний з ініціативи роботодавця. Перший виняток стосується призову або мобілізації самого роботодавця, але лише у випадку, якщо роботодавець є фізичною особою-підприємцем. Другий — повна ліквідація підприємства, установи або організації. У всіх інших випадках, роботодавець не має права звільняти мобілізованих працівників зі своєї ініціативи.

Якщо мобілізований працівник бажає звільнитися з роботи, це можливо лише за його власною ініціативою або за угодою сторін, причому ініціатором у цьому випадку також має виступати працівник. Процедура звільнення за власним бажанням для мобілізованих військовослужбовців не відрізняється від загальноприйнятої:

• Першим кроком є подання заяви про звільнення. Це можна зробити будь-яким зручним та документально підтвердженим способом: електронною поштою (за умови використання кваліфікованого електронного підпису), поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, або через довірену особу, яка має нотаріально засвідчену довіреність.
• Після подання заяви необхідно дочекатися наказу про звільнення. Роботодавець зобов’язаний видати такий наказ.
• Далі слід отримати всі необхідні документи: трудову книжку (якщо вона зберігається на підприємстві), копію наказу про звільнення та розрахунковий лист. За необхідності ці документи можуть бути надіслані поштою за вказаною адресою.
• Останнім етапом є отримання повного розрахунку. Роботодавець зобов’язаний здійснити остаточний розрахунок з працівником у день звільнення.

У разі виникнення питань щодо трудових прав мобілізованих працівників або при їх порушенні, громадяни мають право звернутися за безоплатною правничою допомогою. Юристи надають консультації та допомогу у захисті прав. Зокрема, певні категорії громадян, такі як внутрішньо переміщені особи (ВПО), діти, особи з низьким доходом (з урахуванням прожиткового мінімуму), ветерани війни та інші, визначені Законом України «Про безоплатну правничу допомогу», мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду, включаючи складання процесуальних документів та представництво інтересів у судових інстанціях. Це гарантує, що кожен мобілізований працівник, який потребує правового захисту, може отримати кваліфіковану підтримку.