В умовах воєнного стану питання прав працівників, призваних на військову службу, набувають особливої актуальності. Одним з ключових аспектів є збереження місця роботи та посади за мобілізованими працівниками. Розуміння цих гарантій є критично важливим як для самих військовослужбовців, так і для роботодавців.

Законодавство України чітко визначає, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі під час дії особливого періоду, на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності. Ця норма є наріжною і забезпечує соціальні гарантії захисникам України.

Чи може роботодавець звільнити мобілізованого працівника за власною ініціативою?

Як правило, ні. Законодавство встановлює сувору заборону на звільнення мобілізованого працівника з ініціативи роботодавця. За ним або нею зберігається місце роботи та посада до моменту фактичного звільнення з військової служби. Це правило стосується всіх без винятку підприємств, установ та організацій, незалежно від їхньої форми власності чи підпорядкування.

Однак, існують чітко визначені винятки, за яких розірвання трудового договору можливе:

• призов або мобілізація роботодавця: цей виняток діє лише у випадку, якщо роботодавець є фізичною особою-підприємцем і був призваний або мобілізований;
• ліквідація підприємства: якщо підприємство повністю припиняє свою діяльність, а не просто реорганізується чи перепрофільовується, трудовий договір з мобілізованим працівником може бути розірваний. Важливо, що ліквідація має бути повною і остаточною, а не фіктивною.

В яких випадках можна розірвати трудовий договір з мобілізованим працівником?

Окрім вищезазначених винятків, існують підстави для припинення трудових відносин, які ініціюються самим працівником або відбуваються за взаємною згодою сторін:

• за бажанням самого працівника: мобілізований працівник має повне право звільнитися з роботи за власним бажанням, подавши відповідну заяву роботодавцю. Це може бути актуально, наприклад, якщо працівник вирішує не повертатися на попереднє місце роботи після закінчення служби або обирає інший шлях кар’єрного розвитку;
• за угодою сторін: трудовий договір може бути розірваний за взаємною згодою роботодавця та мобілізованого працівника. У цьому випадку ініціатором такої угоди має виступати саме працівник. Це дозволяє гнучко врегулювати питання припинення трудових відносин, якщо обидві сторони дійшли спільного рішення.

Як мобілізованому працівнику звільнитись за власним бажанням?

Процедура звільнення за власним бажанням для мобілізованого працівника має свої особливості, але загалом є простою та зрозумілою:

• Подача заяви: подайте заяву про звільнення будь-яким зручним способом. Це може бути електронна пошта (з обов’язковим підтвердженням отримання), поштове відправлення (цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення) або через довірену особу, яка передасть заяву особисто. Важливо, щоб роботодавець отримав цю заяву;
• Очікування наказу про звільнення: після отримання заяви роботодавець має видати наказ про звільнення. У цей наказ вноситься відповідний запис до трудової книжки працівника, якщо вона зберігається у роботодавця;
• Отримання документів: працівник має отримати всі необхідні документи: трудову книжку (якщо вона зберігалася на підприємстві), копію наказу про звільнення та розрахунковий лист. За потреби, ці документи можуть бути надіслані поштою на вказану адресу працівника;
• Отримання розрахунку: роботодавець зобов’язаний здійснити повний розрахунок з працівником у день звільнення. Це включає виплату заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки та інших належних виплат.

Де отримати юридичну підтримку?

Кожна людина в Україні має право отримати безоплатну консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи цієї системи надають кваліфіковані роз’яснення щодо трудових прав мобілізованих працівників, а також консультують, як діяти у разі порушення їхніх прав.

Крім того, деякі категорії громадян мають право на безоплатну допомогу з представництвом інтересів у суді. До них належать:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• діти;
• особи з низьким доходом (для працездатних осіб – дохід до 6056 грн/міс.; для пенсіонерів (за віком, вислугою років) – до 4722 грн/міс.; для осіб з інвалідністю – якщо пенсія чи соціальна допомога не перевищує 6056 грн);
• ветерани війни (включаючи учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внасліслідок війни та інших);
• інші категорії, визначені статтею 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву, а також представлятимуть ваші інтереси у суді, забезпечуючи повноцінний захист ваших прав.

Не соромтеся звертатися за правовою допомогою. Знання своїх прав та своєчасна юридична підтримка є запорукою захисту ваших інтересів.

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/