Звільнення мобілізованого працівника: Законодавчі Аспекти та Захист Прав

У період воєнного стану в Україні питання збереження робочих місць для громадян, призваних на військову службу, набуває особливої актуальності. Багато українців, які стали на захист Батьківщини, цікавляться: які їхні трудові права та чи може роботодавець звільнити мобілізованого працівника? Юристи системи надання безоплатної правничої допомоги надають вичерпні роз’яснення щодо цих важливих аспектів, підкреслюючи ключові положення законодавства, що захищають мобілізованих військовослужбовців.

Чи може роботодавець звільнити мобілізованого працівника за власною ініціативою?

За загальним правилом, трудове законодавство України чітко встановлює, що роботодавець не має права звільняти мобілізованого працівника зі своєї ініціативи. За такими працівниками зберігається як місце роботи, так і попередня посада до моменту їхнього фактичного звільнення з військової служби. Це положення є обов’язковим для всіх підприємств, установ та організацій, незалежно від їхньої форми власності чи підпорядкування, забезпечуючи соціальні гарантії для захисників України. Це одна з найважливіших гарантій, яку повинен знати кожен мобілізований працівник.

Однак, існують чітко визначені законом винятки, за яких розірвання трудового договору з мобілізованим працівником може відбутися. По-перше, це стосується ситуацій, коли сам роботодавець є фізичною особою-підприємцем і підлягає призову або мобілізації. У такому випадку, його неможливість продовжувати підприємницьку діяльність може стати підставою для припинення трудових відносин. По-друге, розірвання трудового договору є можливим у разі повної та законної ліквідації підприємства, установи або організації. Важливо, що в обох випадках мають бути дотримані всі законодавчі процедури, що забезпечують права працівника та гарантують законність такого звільнення.

В яких випадках трудовий договір з мобілізованим працівником може бути розірваний?

Поряд з винятками, існують обставини, за яких трудовий договір з мобілізованим працівником може бути розірваний з ініціативи самого працівника або за взаємною згодою сторін. До таких випадків належать:

• За бажанням самого працівника: Мобілізований працівник має повне право подати заяву про звільнення за власним бажанням, навіть перебуваючи на військовій службі.
• За угодою сторін: Трудовий договір може бути розірваний за згодою сторін, але важливо, щоб ініціатива щодо такого розірвання виходила саме від працівника. Це забезпечує захист від будь-якого примусу з боку роботодавця.

Як мобілізованому працівнику звільнитись за власним бажанням?

Якщо мобілізований працівник вирішив звільнитися за власним бажанням, необхідно дотримуватися наступної процедури:

1. Подача заяви: Подайте заяву про звільнення будь-яким зручним та документально підтвердженим способом – електронною поштою (з обов’язковим підтвердженням отримання), поштовим відправленням (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або через довірену особу. Важливо зберегти докази відправлення та отримання заяви.
2. Наказ про звільнення: Дочекайтесь видання наказу про звільнення. Роботодавець зобов’язаний внести відповідний запис до трудової книжки працівника, якщо вона зберігається у роботодавця.
3. Отримання документів: Отримайте всі необхідні документи: трудову книжку (якщо вона зберігалася у роботодавця), копію наказу про звільнення та розрахунковий лист. За потреби, ці документи можуть бути надіслані поштою на вказану вами адресу.
4. Отримання розрахунку: Роботодавець зобов’язаний здійснити повний розрахунок з працівником у день звільнення.

Де отримати юридичну підтримку?

Кожен громадянин України має право на безоплатну консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Фахівці проконсультують щодо всіх нюансів трудових прав мобілізованого працівника та нададуть практичні поради, як діяти у разі їх порушення. Це надзвичайно важлива опція для військовослужбовців та їхніх родин.

Деякі категорії осіб також мають право на безоплатну допомогу з представництва інтересів у суді, якщо виникає така потреба. До цих категорій належать внутрішньо переміщені особи (ВПО), діти, люди з низьким доходом (наприклад, працездатні особи з доходом до 6056 грн/міс.; пенсіонери за віком чи вислугою років з доходом до 4722 грн/міс.; особи з інвалідністю, якщо їхня пенсія чи соціальна допомога не перевищує 6056 грн), ветерани війни та інші категорії, визначені статтею 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду необхідні заяви та представлятимуть ваші інтереси у судовому процесі, забезпечуючи повний юридичний супровід.

Як звернутися до системи надання БПД:
Детальна інформація про отримання безоплатної правничої допомоги