Екс-президент США Дональд Трамп відомий своїм вкрай критичним ставленням до засобів масової інформації, яке він часто висловлює публічно. Нещодавно колишній очільник Білого дому знову опинився в центрі уваги, жорстко розкритикувавши одну з журналісток впливового американського видання, закликавши «викинути її, як собаку». Ця заява була зроблена на його особистій сторінці в соціальній мережі Truth Social, демонструючи незмінну манеру спілкування політика з пресою.

Причиною такого гніву Дональда Трампа став матеріал журналістки, в якому було висловлено скептичну оцінку результатів американських ударів по ядерних об’єктах Ірану. Замість того, щоб визнати офіційні дані, журналістка піддала їх сумніву, що, за словами екс-президента, є неприпустимим поширенням «фейкових новин». Він наголосив, що спостерігав за її репортажами протягом кількох днів і вважає, що вона постійно поширює неперевірену інформацію. Дональд Трамп вимагав негайного звільнення журналістки, стверджуючи, що її дії завдають шкоди репутації видання, яке, за його словами, «колись було великою телекомпанією», але тепер втратило свою довіру через подібних репортерів.

Цей інцидент не є поодиноким випадком у відносинах колишнього президента зі ЗМІ. Він згадав про попередній випадок, коли журналістка, на його думку, «збрехала у справі про “ноутбук з пекла”», підкреслюючи системність, на його погляд, недостовірної подачі інформації. Це створює напругу між політичним істеблішментом та медіа, особливо коли мова йде про чутливі питання національної безпеки та міжнародних відносин.

У відповідь на різкі заяви Дональда Трампа, редакція інформаційного агентства висловила повну підтримку своїй журналістці та її колегам. Представники ЗМІ підкреслили, що вважають критику колишнього президента недоречною, особливо коли вона стосується точного висвітлення та характеристики висновків, що становлять значний суспільний інтерес. Вони зазначили, що їхні журналісти виконують свою роботу професійно, надаючи перевірену інформацію, навіть якщо вона не збігається з офіційними заявами чи особистими поглядами політиків. Це демонструє зіткнення двох поглядів на роль преси в демократичному суспільстві: з одного боку – вимога абсолютної лояльності до державних наративів, з іншого – принцип незалежності та об’єктивності журналістики.

Варто зазначити, що скандал навколо оцінки ефективності ударів по ядерних об’єктах Ірану розгорівся після того, як у публічний простір просочилася внутрішня оцінка американської розвідки. Згідно з цими даними, бомбардування ядерних об’єктів Ірану були не такими успішними та руйнівними, як це стверджував тодішній президент США. Ця розбіжність між публічними заявами та даними розвідки викликала широке обговорення і стала підставою для журналістського розслідування, яке обурило Дональда Трампа. Ця ситуація підкреслює важливість незалежного журналістського аналізу та перевірки фактів, особливо коли інформація надходить з високопоставлених джерел.

Після того, як розвідувальні дані стали відомі громадськості, політик гнівно відреагував на ці публікації, вважаючи їх спробою дискредитувати його досягнення. На тлі цього скандалу з витоком секретної інформації адміністрація США прийняла рішення про обмеження обміну секретною інформацією з Конгресом. Цей крок викликав додаткову критику та занепокоєння щодо прозорості уряду та доступу законодавців до важливих даних, необхідних для виконання їхніх обов’язків. Це свідчить про те, що конфлікт між владою та медіа, а також між різними гілками влади, може мати далекосяжні наслідки для демократичних інститутів та принципів.

Загалом, ситуація навколо Дональда Трампа, журналістики та секретних даних про Іран вкотре демонструє складність взаємовідносин між політиками, пресою та розвідувальними структурами. Це піднімає важливі питання про відповідальність ЗМІ, прозорість державних інституцій та право суспільства на доступ до повної та достовірної інформації. Подібні інциденти продовжують формувати сучасний медійний та політичний ландшафт, де боротьба за правду та контроль над наративами стає дедалі інтенсивнішою.