Сьогодні, 12 липня, ми схиляємо голови у глибокій скорботі, відзначаючи другу річницю з дня загибелі справжнього Героя України, нашого земляка, Вадима Євгеновича Гаврилюка. Народжений у 1986 році в селі Карвинівка, Вадим був прикладом мужності та самовідданості, віддавши найцінніше – своє життя – заради нашої свободи та незалежності.Його життя обірвалося 12 липня 2023 року поблизу міста Вугледар, що на Донеччині. Вадим Гаврилюк отримав несумісні з життям поранення внаслідок жорстокого танкового обстрілу. Ця трагічна подія стала ще одним болючим нагадуванням про високу ціну, яку Україна платить у боротьбі за своє майбутнє. Бої на Вугледарському напрямку були одними з найзапекліших, вимагаючи від наших захисників надзвичайної стійкості та хоробрості. Вадим Гаврилюк був одним із тих, хто безстрашно стояв на захисті Батьківщини, показуючи приклад незламності духу.Ми маємо завжди пам’ятати про подвиг Вадима та інших полеглих захисників. Їхня самопожертва є фундаментом нашої свободи, нашою силою та нашою совістю. Кожен із них – це окрема історія, окреме життя, віддане заради мільйонів. Вшанування пам’яті Вадима Гаврилюка – це не просто данина поваги, це наш обов’язок перед тими, хто став на вічний щит України. Це нагадування про те, що мир і незалежність даються не просто так, а ціною надзвичайних зусиль та жертв.Сім’я Вадима Гаврилюка втратила сина, брата, батька – це невимовний біль, який ніколи не загоїться. Ми висловлюємо найглибші співчуття та низький уклін його родині. Їхній біль – це біль усієї України. Кожна втрата на фронті відлунюється в серці кожного українця, нагадуючи про жорстокість війни та необхідність згуртованості.Герой України Вадим Гаврилюк назавжди залишиться в наших серцях як символ незламної волі до перемоги та безмежної любові до Батьківщини. Його ім’я вписане золотими літерами в літопис української історії. Пам’ять про таких воїнів, як Вадим Гаврилюк, є живим свідченням того, що український народ ніколи не змириться з окупацією та завжди боротиметься за свою свободу. Ми повинні цінувати цю пам’ять і передавати її майбутнім поколінням, щоб вони знали, якою ціною здобувається незалежність.Ми зобов’язані продовжити боротьбу, за яку віддав своє життя Вадим. Кожен день його пам’яті має надихати нас на нові звершення, на підтримку наших Збройних Сил, на відбудову країни та на утвердження України як сильної, незалежної держави. Нехай світла пам’ять про Вадима Гаврилюка буде вічною та надихаючою для всіх нас. ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!