Здолбунівська громада провела в останній шлях свого героя, Олега Андрощука, який віддав життя за свободу та незалежність України. Його мужність та самовідданість назавжди залишаться в пам’яті земляків.

Олег Іванович Андрощук народився у селі Півче, де пройшли його дитячі та шкільні роки. Доля рано позбавила його матері, але юний Олег, попри труднощі, продовжив навчання у школі-інтернаті. Здобувши професію механіка, він спробував себе у різних сферах, зокрема, займався підприємництвом. Олег був люблячим чоловіком та батьком, турботливим сином. Його сім’я – дружина та сини-двійнята – завжди були для нього найвищим пріоритетом. Він обожнював подорожувати та завжди був надійною опорою для своїх близьких.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Олег Андрощук без вагань вирушив до військкомату, щоб стати на захист Батьківщини. Він служив у 104-й окремій бригаді територіальної оборони, мужньо боронив Київщину від ворога. Згодом його підрозділ був передислокований на схід та південь країни, де Олег Андрощук брав участь у запеклих боях на Донеччині, Харківщині, Запоріжжі та Херсонщині. Він також ніс службу на білоруському кордоні. За свої бойові заслуги старший сержант був нагороджений почесним нагрудним знаком «Ветеран війни – Учасник бойових дій».

У квітні 2024 року Олег разом із побратимами був направлений на Донеччину, де тривали особливо важкі бої. Саме звідти родина отримала звістку про зникнення Олега Івановича безвісти. Понад рік близькі жили надією, що їхній захисник повернеться додому. На жаль, ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше: старший сержант, командир танкового відділення Олег Андрощук загинув 22 квітня 2024 року. Йому навіки залишиться 49 років.

Здолбунівська громада глибоко сумує разом із родиною загиблого героя. Його жертва не буде забута. Вічна слава Олегу Андрощуку! Співчуваємо близьким та розділяємо їхнє горе.