Український лідер наголосив, що процеси обміну полоненими відбувалися й раніше, хоч і не досягали такого масштабу, як зараз. Важливо зазначити, що ці обміни тривали попри відсутність прямих зустрічей та інтенсивних переговорів із представниками іншої сторони. Цей факт підкреслює їхню незмінну важливість та чутливість.

«Ми чітко розуміємо, що головною метою для опонентів було відвернути увагу міжнародних партнерів, зокрема, зменшити підтримку для України, особливо від Сполучених Штатів. Хоча ця допомога не є новою, вона стабільно надходить. Безперечно, їхня мета – скорочення цієї підтримки. Для цього їм необхідно демонструвати певну “дипломатичність”. Ця дипломатичність виявляється у можливості зустрічей з українською стороною, бажано без участі ключових союзників. І чим можна позитивно завершити такі зустрічі? Звісно, обмінами полоненими», — зауважив глава України, розкриваючи стратегію. Цей підхід свідчить про намагання використовувати процес обміну полоненими як елемент ширшої політичної гри.

Він додав, що для досягнення згаданих цілей, опонентам необхідна була відповідна кількість успішних обмінів полоненими. Це дозволяє їм створювати враження прогресу в переговорному процесі, що може мати вплив на міжнародну політику та ставлення до санкцій.

«Тобто, якщо відбудуться ще, наприклад, кілька подібних зустрічей, вони зможуть демонструвати іншим країнам, що нібито триває активний дипломатичний процес, що в свою чергу, може призвести до відтермінування нових санкцій або послаблення існуючих. А доки тривають обміни полоненими, будуть відтерміновані й зустрічі на рівні лідерів. Адже саме такі зустрічі їм зараз абсолютно невигідні», — пояснив український лідер, підкреслюючи складну взаємодію між гуманітарними питаннями та геополітичними розрахунками. Ця перспектива дає глибоке розуміння того, як переговори Україна Росія переплітаються з міжнародною політикою.

Масштабні операції з обміну полоненими

Варто нагадати, що Україна та інша сторона вже провели кілька масштабних обмінів полоненими. Перший значний обмін відбувся після початкового етапу переговорів, що проходили у Стамбулі. Ця операція була реалізована у три етапи, і в її рамках обидві сторони спільно звільнили близько тисячі військовослужбовців та цивільних осіб. Це стало значним кроком у поверненні українських захисників додому.

Другий масштабний процес обміну полоненими розпочався 9 червня і, як повідомлялося, також передбачає кілька етапів. Наразі точна кількість звільнених осіб не розголошується з міркувань безпеки, що є стандартною практикою в таких чутливих операціях. Координаційний штаб, який займається цими питаннями, повідомив, що остаточні дані будуть оприлюднені лише після повного завершення всієї операції з звільнення захисників.

Крім того, обміни полоненими також відбувалися в інші дати: 10, 12, 14 та 19 червня. Зокрема, 19 червня Україна успішно повернула з полону групу поранених та тяжкохворих захисників, що є пріоритетом у гуманітарній сфері. Це демонструє безперервну роботу у напрямку повернення кожного українського громадянина.

Наостанок, 20 червня Україна та інша сторона також здійснили черговий етап великого обміну полоненими, що підтверджує системний характер цих дій. Продовження таких операцій є життєво важливим для українського суспільства та є частиною зусиль з гуманітарного врегулювання. Всі ці переговори та обміни є ключовими елементами складного дипломатичного процесу, який прагне до досягнення миру та повернення всіх українських громадян додому.