Війна, Дунаєвецька Отг, Суспільство
Дунаївці попрощались з Героєм Богданом Добжанським
Земля прийняла Героя, небо – його душу…
Сьогодні, 29 липня 2025 року, громада міста Дунаївці з глибоким болем та скорботою проводжає в останню дорогу свого земляка, Захисника України – Богдана В’ячеславовича Добжанського. Він героїчно загинув під час виконання бойового завдання на Сумщині, залишивши по собі невимовний смуток та вічну пам’ять.
Серце Героя зупинилося 21 липня поблизу населеного пункту Безсалівка Сумської області. Йому було лише 33 роки. Богдан Добжанський народився 15 липня 1992 року в Дунаївцях. Тут пройшли його дитинство та юність, тут його знали і любили.
Змалку він вирізнявся добрим серцем та щирою душею. Богдан відвідував дитячий садок №2, навчався в місцевій школі №1. Паралельно здобував знання, він також розвивав свій музичний талант у музичній школі, де опановував гру на флейті. Музика та краса духовного світу завжди були йому близькі.
Після закінчення 9 класів, Богдан здобув професійну освіту у ВПУ №36. Однак, його покликання вело до духовного життя. З 2010 по 2014 рік він навчався у Волинській православній богословській академії, пройшов повний курс духовної семінарії, а згодом і духовної академії, яку успішно закінчив у 2016 році. Він присвятив себе молитві, служінню та добрим справам, прагнучи нести світло та добро.
У 2022 році, коли розпочалася повномасштабна російська агресія, Богдан, не вагаючись, став добровольцем на фронті. Він обрав шлях боротьби за свободу та незалежність рідної держави. Перший час служив на Херсонському напрямку, де його з тривогою та любов’ю чекали батьки. У червні 2022 року його спіткала тяжка втрата – померла його мама. Незважаючи на особистий біль, Богдан знову повернувся на передову, демонструючи незламний дух.
У 2023 році, через погіршення стану здоров’я батька, він був тимчасово звільнений зі служби. Повернувшись додому, Богдан працював, будував плани на майбутнє, сподіваючись на мирне життя. Та доля розпорядилася інакше – 19 квітня 2025 року Богдан був мобілізований вдруге. Він служив гранатометником, перебуваючи на найважчих та найнебезпечніших ділянках фронту, де його мужність та відвага були випробувані найвищою мірою.
На жаль, 21 липня 2025 року його життя трагічно обірвалося під час виконання чергового бойового завдання. Ми втратили не просто солдата, а справжнього Героя, чиє життя стало прикладом самопожертви.
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю Богдана Добжанського – людини, яка жила з глибокою вірою, відкритим серцем, з безмежною любов’ю до Бога, до людей і до України. Він щиро мріяв про мир, але віддав своє життя заради нашої свободи та мирного майбутнього.
Висловлюємо найщиріші співчуття його рідним та близьким. Особливі слова підтримки та співчуття – батькові Героя, отцю В’ячеславу. Уся громада Дунаївців поділяє Ваш невимовний біль. Ми низько схиляємо голови у вдячності за сина, який став символом честі, мужності та безмежної любові до рідної землі.
Нехай Господь дарує Богдану Вічне Царство Небесне, а його родині – сили та мужність пережити цю непоправну втрату.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Пам’ятаємо…


