За даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), щонайменше 172 види бджіл з 1928 європейських видів перебувають у небезпеці. Серед них – Simpanurgus phyllopodus, унікальна для континенту бджола, яка є єдиним представником свого роду в Європі. Ця втрата біорізноманіття є незворотною.

Схожа ситуація і з метеликами: кількість видів, яким загрожує зникнення в Європі, зросла з 37 до 65 за останні 14 років. Один вид, мадейрський великий білий метелик (Pieris wollastoni), вже офіційно оголошено вимерлим. Метелики, які мешкають у гірських регіонах, особливо вразливі до кліматичних змін. Підвищення температури змушує їх переміщатися вище, але з часом простір для них закінчується.

На півдні Іспанії під загрозою зникнення перебувають невадський харіус та андалузький аномальний блакитний метелик. У Середземномор’ї екстремальна посуха та лісові пожежі ставлять під загрозу такі види, як карпатський харіус. Збереження природи стає все більш нагальним завданням.

Генеральна директорка МСОП Гретель Агілар підкреслила: «Окрім своєї краси та культурного значення, запилювачі, такі як бджоли та метелики, є рятівними кругами для нашого здоров’я, наших продовольчих систем та нашої економіки, підтримуючи наявність плодів на фруктових та овочевих рослинах».

Причини швидкого скорочення популяцій бджіл та метеликів різноманітні. Це постійне знищення та пошкодження їхніх середовищ існування через інтенсифікацію сільського господарства, занедбання земель, осушення водно-болотних угідь, надмірний випас худоби, а також використання добрив та пестицидів, зокрема неонікотиноїдів. Фрагментація середовища існування також збільшує ризик локального вимирання запилювачів.

Глобальне потепління є ще однією серйозною загрозою. Близько 52% усіх зникаючих метеликів у Європі перебувають під загрозою через кліматичну кризу, що приблизно вдвічі більше, ніж десять років тому. Доктор Деніс Мічез, координатор оцінки диких бджіл, зазначив, що до 90% квітучих рослин у Європі залежать від запилення тваринами. «Якщо дикі бджоли зникнуть, під загрозою опиниться також багато диких рослин, серед яких багаті на квіти луки та прекрасні види орхідей», – сказав він. Луки, які є основним середовищем існування для цих запилювачів, стрімко зникають по всій Європі.

Позитивним моментом є висока обізнаність людей щодо цієї проблеми. Законодавство ЄС про відновлення природи зобов’язує усі держави-члени зупинити скорочення чисельності запилювачів до 2030 року. Існують ефективні заходи, які можуть збільшити виробництво продуктів харчування, наприклад, створення фермерами квітучих галявин навколо своїх полів.

Більше про загрози для запилювачів

Нагадаємо, що хвилі тепла, спричинені кліматичними змінами, можуть порушувати здатність джмелів уловлювати запахи квітів, що негативно впливає на їхню поведінку та ефективність. Навіть після 24-годинного періоду відновлення при нижчих температурах, реакції комах не завжди поверталися до норми.

Вас також можуть зацікавити новини: