Науковці, які досліджують Землю з космосу, здійснили несподіване відкриття. Виявилося, що звичний нам ритм пір року — весна, літо, осінь і зима — може відрізнятися навіть у сусідніх регіонах. Це призводить до сезонної асинхронності, створюючи так звані «гарячі точки».

Про це повідомляє видання ScienceAlert, посилаючись на дослідження, опубліковане в журналі Nature. Це відкриття базується на аналізі супутникових даних, що дозволило детальніше вивчити сезонні цикли.

Що таке «розсинхронізація» пір року?

«Розсинхронізація» означає, що сезони в різних географічних точках не збігаються за своїм графіком. Наприклад, весна може бути в розпалі в одному місті, тоді як в іншому, розташованому неподалік, вона тільки починається. Це явище є прямим свідченням глибинних змін, що відбуваються на планеті.

Завдяки новому методу аналізу 20-річних супутникових знімків, вчені створили вичерпну карту тривалості циклів росту рослин по всьому світу. Окрім очікуваних закономірностей, таких як запізнення весни на більших висотах і широтах, були виявлені й більш несподівані феномени. Зокрема, дослідження виявило п’ять кліматичних регіонів — Каліфорнію, Чилі, Південну Африку, південь Австралії та Середземномор’я — де цикли росту рослин досягають піку приблизно на два місяці пізніше, ніж у суміжних екосистемах. Ця розсинхронізація спостерігається навіть між містами, що розташовані лише за 160 кілометрів одне від одного, як-от у штаті Аризона, США, де початок дощового сезону може суттєво відрізнятися.

Як це впливає на природу та економіку?

Сезонна асинхронність має значні наслідки для природи. Коли цикли росту рослин розсинхронізовані, це безпосередньо впливає на доступність ресурсів протягом року, що, своєю чергою, позначається на репродуктивних циклах багатьох видів тварин.

Несвоєчасне цвітіння рослин дезорієнтує тварин, ускладнюючи їхню адаптацію. Наприклад, птахи можуть не знаходити необхідну їжу в критичні періоди, що негативно впливає на їхнє розмноження. Ці зміни можуть призвести до глибоких екологічних та еволюційних наслідків, оскільки розсинхронізовані репродуктивні цикли зменшують ймовірність схрещування між популяціями. З часом це може призвести до генетичного розходження та навіть появи нових видів, краще пристосованих до зміненого ритму.

Крім екологічних аспектів, ця проблема також стосується економіки та сільського господарства. Наприклад, у Колумбії кавові ферми, розташовані на невеликій відстані одна від одної, але розділені горами, демонструють настільки різні цикли дозрівання кави, що це ускладнює планування збору врожаю. Розуміння цих збоїв є ключовим не лише для еволюційної біології, а й для розуміння загальної екології, впливу зміни клімату на види та екосистеми, а також для географії сільського господарства та підготовки до майбутніх змін.

Дослідження цих сезонних аномалій має велике значення для розуміння динаміки екосистем та прогнозування наслідків зміни клімату. Це також важливо для адаптації сільського господарства до нових умов. Варто зазначити, що атлас сценаріїв зміни клімату, створений для Укргідрометцентру, прогнозує, що до 2050 року тривалість літа в Україні може сягнути п’яти місяців, а деякі райони Одещини можуть перетворитися на пустелю.