Ілюстративне фото: Getty Images

Європейський Союз ухвалив рішення не запроваджувати нові, жорсткіші обмеження цін на експорт російської нафти. Це рішення, яке передбачає збереження поточної цінової стелі, обумовлене значними ризиками різкого стрибка цін на світовому енергетичному ринку, особливо на тлі ескалації ситуації на Близькому Сході. Пропозиція знизити максимальну ціну на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель мала стати предметом обговорення міністрів закордонних справ країн ЄС у Брюсселі.

Однак, як стало відомо від кількох дипломатичних джерел, загострення конфлікту між Ізраїлем та Іраном зробило реалізацію такого плану наразі неможливою. Ситуація на Близькому Сході є критичним фактором, що впливає на рішення щодо цінової стелі на нафту. «Ідея знизити цінову стелю, ймовірно, не спрацює через міжнародну ситуацію на Близькому Сході та нестабільність ринку», – зазначив один зі співрозмовників. Він додав, що на нещодавньому саміті країн G7 всі учасники погодилися, що наразі ухвалювати таке рішення недоцільно. Ціни на нафту були близькими до рівня чинного обмеження, але після загострення на Близькому Сході вони почали стрімко коливатися, що створює надто нестабільну ситуацію для впровадження нових правил.

Раніше офіційні особи вже визнавали, що чинні заходи щодо обмеження цін на російську нафту мали певний ефект, але в останні дні спостерігається зростання ціни на нафту, і поточна межа продовжує виконувати свою функцію. Тому наразі не відчувається значного тиску на те, щоб її знижувати. Важливо відзначити, що ціни на нафту різко зросли останнім часом після того, як Ізраїль та Іран обмінялися ударами, що посилило напруженість в регіоні та підвищило занепокоєння щодо глобальних поставок енергоносіїв. Ця волатильність на енергетичному ринку безпосередньо впливає на світові економічні прогнози та рішення великих міжнародних об’єднань, таких як Європейський Союз.

У контексті цих подій, Україна раніше вже зверталася до Європейського Союзу із закликом знизити максимальну ціну на російську нафту до 30 доларів за барель. Це свідчить про постійну зацікавленість України в посиленні економічного тиску на агресора. Крім того, важливо згадати, що політичні лідери інших держав також висловлювали думки щодо впливу цін на нафту на глобальну безпеку та припинення конфліктів. Таким чином, рішення Європейського Союзу про збереження цінової стелі на російську нафту є компромісом між бажанням підтримувати санкційний тиск та необхідністю уникнути дестабілізації світових енергетичних ринків в умовах поточної геополітичної напруженості. Це демонструє складність балансування між різними стратегічними цілями у сучасному світі.