30 серпня світ відзначає Міжнародний день зниклих безвісти – день, коли з особливою тривогою та надією згадуємо тисячі людей, чия доля залишається невідомою. Це глибокий біль для кожної родини, яка чекає на звістку, для кожної громади, яка втратила своїх синів і доньок. В Україні ця дата набуває особливого значення, адже багато сімей досі не знають, де перебувають їхні рідні – захисники, які боронять нашу землю.

У місті Кременець відбулася зворушлива та символічна подія – підняття біло-чорного Прапора надії на Замковій горі. Чорний колір цього прапора символізує біль, невизначеність і втрату, тоді як білий – це віра у те, що двері дому знову відчиняться, і рідні нарешті повернуться. Цей захід об’єднав небайдужих людей, зокрема вихованців Кременецької ДЮСШ ім. Андрія Пушкаря, під керівництвом директора Євгенія Запольського.

Під час церемонії міський голова Андрій Смаглюк звернувся до присутніх, висловивши слова підтримки, вдячності та щирої солідарності з тими, хто щодня живе в стані невизначеності та очікування. Його промова стала свідченням єдності громади у цей складний час.

Дружини, рідні та близькі зниклих безвісти захисників України відверто ділилися своїм болем очікування та невизначеністю. Їхні слова резонували з почуттями сотень українських родин, які живуть надією почути заповітне: «Він повернувся». Ці емоційні свідчення підкреслюють важливість пам’яті та підтримки.

Рідні зниклих безвісти та військовополонених тримали в руках національні стяги та фотопортрети своїх близьких. Ці світлини – не лише мовчазні свідки болю, але й потужний символ незламної надії на повернення кожного з них додому. Кожне фото – це історія, яка потребує завершення.

Біло-чорний прапор, що майорить сьогодні, слугує суспільству нагадуванням: за кожною цифрою стоять живі люди, наші рідні та близькі. Ми піднімаємо цей прапор разом, щоб заявити вголос: ми не забули і не забудемо. Це наш спільний обов’язок – пам’ятати та підтримувати.

Біло-чорний прапор – це голос любові й надії. Це наш спільний обіт: продовжувати боротися за те, щоб жодна людина не зникла безвісти у тиші, щоб кожна родина отримала відповідь і змогла возз’єднатися.