Зникнення безвісти – це одне з найважчих випробувань для будь-якої родини, а особливо, коли зникає дитина. Біль втрати стає ще глибшим та складнішим, адже дитина не завжди здатна зрозуміти, що саме відбувається, але гостро відчуває тривогу, страх та розгубленість. Важливо знати, як підтримати дитину в такій ситуації, коли відповіді на питання болючі або зовсім невідомі. Як говорити про зниклого безвісти, щоб не завдати ще більшої травми?

У цьому пості ми ділимося рекомендаціями психологів Гарячої лінії кризової та юридичної підтримки Українського ветеранського фонду, які допоможуть вам говорити з дитиною чесно, м’яко та з турботою. Пам’ятайте, що фахівці Гарячої лінії кризової та юридичної підтримки Українського ветеранського фонду завжди на зв’язку, готові надати необхідну допомогу та підтримку.

Зникнення безвісти близької людини – це завжди важкий період. Важливо, щоб дитина відчувала підтримку та розуміння з боку дорослих. Розмова про зниклого безвісти має бути делікатною та враховувати вік та психологічний стан дитини. Говоріть чесно, уникайте недомовок та брехні, але водночас намагайтеся не травмувати дитину надмірними деталями. Запевніть її, що ви робите все можливе, щоб знайти зниклу людину, і що вона не самотня у своїй тривозі. Намагайтеся створити для дитини стабільне та безпечне середовище, де вона зможе виражати свої почуття та емоції. Залучайте до підтримки дитини інших членів родини, друзів та шкільного психолога.

Пам’ятайте, фахівці Гарячої лінії кризової та юридичної підтримки Українського ветеранського фонду на зв’язку щодня та цілодобово: 0800332029

#ПовчанськаГромада_Захисникам