Знову скорботна звістка прокотилася Лугинською громадою, принісши глибокий біль у кожну родину. Наша спільнота з невимовним сумом повідомляє про трагічну загибель ще одного відданого сина України – Машукова Руслана Михайловича, який народився у 1978 році та був жителем села Топільня. Ця болюча втрата вкотре нагадує нам про високу ціну, яку наша нація платить за свободу та мир. Пам’ять про цього Героя Лугинської громади навіки залишиться в серцях. Руслан Михайлович, справжній захисник України, зник безвісти 27 червня 2024 року під час виконання надскладного бойового завдання. Це сталося у гарячій точці – в районі села Прогрес Покровського району Донецької області, де щодня точаться запеклі бої за нашу незалежність. Війна на Донеччині забирає найкращих, і Руслан став одним з тих, хто не пошкодував себе заради майбутнього країни. Його відвага та рішучість були прикладом для побратимів, а його жертовність навіки закарбується в історії нашого краю як символ справжнього військового подвигу. Він мужньо тримав оборону на лінії фронту, не шкодуючи сил і здоров’я, захищаючи кожен клаптик української землі від підступного окупанта. До останнього подиху Руслан Машуков залишався вірним своїй присязі, своїм товаришам по зброї та всьому українському народові. Його самовідданість, його готовність віддати найцінніше – власне життя – заради нашого спільного майбутнього, заради миру та спокою в наших домівках, є найвищим проявом патріотизму. Він поповнив ряди небесного війська, ставши одним із тих, хто дивиться на нас згори, оберігаючи наш спокій. Лугинська громада та вся Україна схиляють голови перед подвигом Руслана Михайловича. Його ім’я, як і імена інших наших Героїв, ніколи не буде забуте. Ми висловлюємо найглибші та щирі співчуття матері, сестрі, рідним, близьким друзям та всім, хто мав честь знати Руслана Михайловича. Ваше горе – це горе всієї громади, і ми розділяємо його разом з вами, вшановуючи пам’ять про Героя. Завтра, у п’ятницю, 27 червня, відбудеться останнє прощання з нашим Героєм. Поховання розпочнеться орієнтовно о 10 годині ранку в рідному селі Топільня. Ми звертаємося до всіх жителів Лугинської громади з проханням прийти та гідно провести Героя в його останню дорогу, утворивши «живий коридор» шани та пам’яті. Нехай ця традиція стане символом нашої єдності та безмежної вдячності. Кожен крок у цьому коридорі буде вираженням нашої поваги до його жертовності та нагадуванням про те, що такі Герої, як Руслан, не вмирають, вони живуть у наших серцях. Мир та спокій, за які боровся Руслан, є нашою головною цінністю. Його відвага надихає нас продовжувати боротьбу та вірити у Перемогу. Пам’ять про Машукова Руслана Михайловича – нашого відважного захисника з Топільні, нашого Героя – буде вічною. Він назавжди залишиться прикладом незламності духу та безмежної любові до Батьківщини. Вічна слава українському захиснику, який віддав своє життя за Україну! Ми ніколи не забудемо його подвигу.