Кропивницький вшановує пам’ять загиблих Героїв: Олександра Смєлова, Олександра Карпова та Григорія Урсола. Ціною власного життя вони зупинили агресорів і відстояли Незалежність України.

Українська земля продовжує втрачати своїх найкращих синів і доньок у жорстокій боротьбі проти російських загарбників. Цього разу місто Кропивницький провело в останню путь трьох Героїв: Олександра Смєлова, Олександра Карпова та Григорія Урсола, які віддали свої життя за свободу та незалежність України.

**Олександр Смєлов:** Народився 28 липня 1972 року. Після здобуття військової освіти та служби у МВС, Олександр Смєлов у 2016 році став на захист територіальної цілісності України. Служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді. Після демобілізації працював у Чаплинському військкоматі. З початком повномасштабного вторгнення знову став до лав ЗСУ, брав участь у звільненні Херсонщини, обороні Бахмуту та інших напрямків. Мав статус ветерана війни. На жаль, його бойовий шлях завершився через тяжку хворобу, спричинену виснаженням і болем від втрати сина. Помер 12 серпня 2025 року у віці 53 років. Він був прикладом мужності, сили та самопожертви для своїх побратимів, а для родини – люблячим чоловіком, батьком і дідусем.

**Григорій Урсол:** Народився 16 травня 1985 року в Кропивницькому. Здобув медичну освіту. Після строкової служби, з початком повномасштабного вторгнення добровільно вступив до ЗСУ, служив стрільцем штурмового відділення. Побратими знали його як відважну, щиру та самовіддану людину, яку називали «ангелом на фронті» за порятунок життів. Загинув 13 серпня 2025 року в районі Тьоткіно Курської області. Йому було 40 років. Для рідних – найдорожча людина, для побратимів – опора та символ надії.

**Олександр Карпов:** Народився 14 вересня 1985 року в Кропивницькому. Здобув технічну освіту, працював слюсарем з ремонту автомобілів. Захоплення технікою допомогло йому в опануванні спеціальності розвідника аеромобільного батальйону. Його мужність, спритність та технічна майстерність неодноразово рятували побратимів. Мав статус ветерана війни. Помер 09 серпня 2025 року від хвороби, пов’язаної з пораненням. Йому було 39 років. Для родини – люблячий син, для друзів – надійний товариш, для побратимів – приклад відданості та мужності.

Пам’ять про наших Героїв житиме вічно. Вони – янголи-охоронці, що завжди залишаються поряд як приклад для наслідування. Схилимо голови на знак вшанування їхньої пам’яті. Слава Героям! Вічна пам’ять!