Знову Тальнівщина у скорботі. Сьогодні ми попрощалися зі старшим солдатом Віталієм Білим, мужнім захисником України. Віталій Вікторович Білий віддав своє життя за нашу свободу. Йому було лише 34 роки. Його життя – це приклад гідності та любові до України. Він народився 28 травня 1990 року в селі Корсунка, де минуло його дитинство. Там він зробив перші кроки. Віталій зростав серед рідних полів та українського неба, яке згодом захищав.

У 1996 році Віталій пішов до Корсунської школи, а потім продовжив навчання у Кривоколінській школі, яку закінчив у 2007 році. Він завжди був допитливим та щирим. У 2008 році він закінчив Київський професійний ліцей транспорту з відзнакою, а у 2011 році отримав кваліфікацію техніка-будівельника в Київському вищому професійному училищі будівництва. Викладачі поважали Віталія за його відповідальність та цілеспрямованість. У травні 2014 року Віталій одружився зі Світланою. Вони жили в Черкасах, де Віталій працював логістом. Він був надійним колегою та незамінним працівником. Усі, хто знав Віталія, згадують його як світлу, добру та щиру людину, вірного друга, люблячого сина і брата. Він завжди прагнув до розвитку та робив світ кращим. Коли почалася війна, Віталій не вагався. У 2022 році він приєднався до Збройних Сил України, служив у 47-й окремій механізованій бригаді «Магура». Був водієм транспортного відділення інженерно-технічного взводу. Віталій був мужнім, відповідальним та рішучим. Він швидко навчався військовій справі та з честю ніс службу. Він підтримував побратимів і ніколи не втрачав людяності. Віталій Білий захищав нас на найскладніших напрямках: Запорізькому, Авдіївці, а з жовтня 2024 року – на Сумському та Курському напрямках. 20 травня 2025 року Віталій Білий загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Марківка на Сумщині. Його серце перестало битися, але його любов до України – безсмертна. Вдома на Віталія чекали дружина Світлана, батько Віктор Григорович, брати Олег Вікторович, Олександр та Іван Пастухи, сестра Олена Андрух. Вся громада сумує разом з родиною Героя. Ми завжди пам’ятатимемо Віталія. Тальнівщина втратила ще одного Героя. Ми ніколи не забудемо цю страшну ціну нашої свободи. І кожен із нас має бути гідним цієї жертви. Бо Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті. Нехай Господь прийме Віталія у свої обійми. Вічна пам’ять Герою Віталію Білому! Слава Україні!

Поховали Віталія в рідному селі Корсунка.