🕯️ Громада в глибокій скорботі… Втрата Героя, Гончара Андрія Миколайовича, матроса з позивним «ТИХИЙ», глибоко вразила кожного. Андрій народився 28 травня 1986 року. Його шлях до захисту Батьківщини розпочався після здобуття освіти в школі №7, де він отримав спеціальність автомеханіка, реалізувавши свою давню мрію про машини. Проте, коли прийшла війна, Андрій не залишився осторонь. 29 листопада 2022 року він став на захист України. Пройшов ретельне навчання у Кам’янці-Подільському, де здобув цінну спеціальність сапера. Служив він у 38-му окремому батальйоні морської піхоти, демонструючи неабияку мужність і відданість. Як водій-сапер, Андрій щодня ризикував власним життям, аби зберегти життя своїх побратимів та мирних громадян. Його героїзм та самовідданість були беззаперечними. На жаль, 1 лютого 2025 року Андрій загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. На війні, як і в мирному житті, він був втіленням мужності, щирості та доброти. Андрій ніколи не залишав побратимів у скруті, не відступав перед небезпекою і не зраджував своїм принципам. За свою видатну службу та незламний героїзм Андрій був удостоєний п’яти високих державних нагород, серед яких особливо відзначені: Відзнака Міністра Оборони України, Відзнака Президента України та почесний Золотий Хрест. «Тихий» у житті, але справжній воїн. Спокійний, але непохитний у своїх переконаннях. Сором’язливий у словах, проте його вчинки говорили голосніше за будь-які слова. 💔 Світла пам’ять нашому Герою. Вся Новобузька громада схиляє голови у глибокій вдячності та скорботі. Герої не вмирають, вони живуть у нашій свободі та пам’яті. Вічна слава та шана тобі, Андрію…

Про церемонію прощання та чин поховання з Героєм буде повідомлено додатково.