З глибоким сумом та невимовним болем повідомляємо про ще одну непоправну втрату, яка спіткала Саф’янівську громаду. Знову схиляємо голови в скорботі, адже наша земля втратила справжнього Захисника, вірного сина України – солдата Цибіна Михайла Вікторовича. Уродженець села Каланчак, Михайло був прикладом мужності та самовідданості, проявивши найбільшу жертовність заради свободи та незалежності нашої Батьківщини. 27 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання на Сумщині, поблизу населеного пункту Андріївка, його життя обірвалося. Цей день назавжди залишиться чорною датою в історії громади та всієї України. Михайло Цибін служив у штурмовому підрозділі на посаді стрільця-снайпера, де кожен день був випробуванням його сили духу та професіоналізму. Він виконував надзвичайно важливі та небезпечні завдання, стояв на захисті нашої землі, відбиваючи ворожі атаки. Під час чергового бойового зіткнення він отримав смертельні поранення, несумісні з життям, внаслідок підступного удару ворожого дрона. Це трагічний кінець життєвого шляху молодого воїна, який до останнього подиху залишався вірним присязі. Пам’ять про Героя Михайла Цибіна буде жити вічно в серцях українців. Його подвиг є безсмертним свідченням незламності українського народу. Він віддав найцінніше – своє життя – заради того, щоб ми могли жити під мирним небом, щоб майбутнє нашої країни було вільним. Його самопожертва є основою нашої майбутньої Перемоги. Це не просто втрата для родини, це величезний біль для всієї Саф’янівської громади, для кожного українця, хто розуміє ціну свободи. Ми, вся громада, висловлюємо щирі співчуття дружині Героя, його батькам, братам, сестрам та всім рідним, близьким, побратимам. Нехай Господь дарує вам сили пережити цю страшну, невимовну втрату. Ваше горе – це наше спільне горе. Ми поділяємо вашу скорботу і пам’ятатимемо Михайла як справжнього лицаря, який став на захист своєї країни. Його ім’я навічно вписане в пантеон українських Героїв. Ця трагічна новина вкотре нагадує нам про криваву ціну, яку Україна платить за свою незалежність. Кожен український захисник, який віддав своє життя, є прикладом найвищої любові до Батьківщини. Ми повинні завжди пам’ятати їхні імена та продовжувати боротьбу, за яку вони полягли. Михайло Цибін приєднався до небесного війська, але його дух і його жертва надихатимуть нас до перемоги. Його відданість і мужність будуть слугувати невичерпним джерелом натхнення для майбутніх поколінь. Вічна слава Герою! Пам’ятаємо і ніколи не пробачимо ворогу цю втрату.