Сумна звістка сколихнула громаду: знову війна безжально забрала життя нашого земляка, відважного захисника України – Дмитра Чорного. 2 вересня 2025 року, під час виконання бойового завдання в населеному пункті Попів Яр на Донеччині, солдат Дмитро Віталійович Чорний отримав поранення, несумісні з життям. Це непоправна втрата для всіх, хто знав і любив його.

Життєвий шлях Дмитра, сповнений планів, мрій та надій, обірвала жорстока війна. Лише 31 серпня він відсвяткував своє 35-річчя. Його життя, присвячене родині та захисту Батьківщини, тепер назавжди закарбоване в історії України як приклад героїзму та самопожертви.

Дмитро Чорний народився у мальовничому селі Великий Жванчик, де пройшли його дитячі та шкільні роки. Згодом здобув освіту у Чернівецькому коледжі. Створивши міцну сім’ю, він жив і працював у місті Хмельницькому, яке стало його домівкою. Саме тут відбудеться його останній земний шлях та поховання, яке збере всі традиції українського народу.

У лютому 2024 року, відчуваючи покликання захищати свою країну, Дмитро без вагань став на захист України, з честю приєднавшись до лав Збройних Сил. Його рішучість та відданість справі викликають глибоку повагу.

У Дмитра залишилися найрідніші люди: любляча дружина, двоє маленьких донечок, які втратили батька, та батьки й сестра, які втратили сина та брата. Країна втратила свого мужнього сина та Героя. Це невимовний біль для родини та суспільства.

Ми схиляємо голови у скорботі й глибоко розділяємо біль цієї непоправної втрати. Нехай Всевишній дасть сили пережити цю страшну біду та дарує душевну втіху у світлих спогадах про Дмитра. Пам’ять про його подвиг житиме вічно.

Світла пам’ять, безмежна вдячність і вічна слава Захиснику України – Дмитру Чорному! Віримо, що його жертовність не буде марною.