Знову скорбота затьмарила серця мешканців Ізяславщини. Нестерпний біль стискає груди, коли чорна звістка, мов грім серед ясного неба, обпікає душу й огортає нашу громаду важким жалобним крилом. Ми втратили ще одного оборонця – старшого солдата, старшого сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти, жителя села Лютарка Кітарова Сергія Леонідовича.

Йому було лише 31 рік. Його голос востаннє пролунав для рідних 04 листопада 2024 року. Той голос, у якому жила любов до життя, віра в перемогу, тепло, що зігрівало найдорожчих. А потім – тиша… страшна, гнітюча тиша. Довгі місяці очікування, безсонні ночі, нескінченні молитви й надія – така крихка, але така жива. І лише зараз, після результатів ДНК-експертизи, серце розривається від болю – того самого дня, виконуючи бойове завдання на Донеччині, Сергій загинув. Його жертовність заради миру та свободи України назавжди закарбується в наших серцях.

Сергій Леонідович Кітаров був не просто військовим. Він був сином, братом, другом, надійним плечем для своїх близьких. Його відвага та самовідданість на полі бою стали прикладом мужності для всіх нас. Він пішов захищати нашу землю, наше майбутнє, не шкодуючи власного життя. Кожен захисник, що віддає життя за Україну, залишає незабутній слід у нашій історії. Ми пам’ятатимемо його подвиг, його мужність та його прагнення до перемоги.

Втрата Сергія Леонідовича – це невимовний сум для його родини та для всієї громади. Ми висловлюємо найщиріші співчуття його рідним і близьким. Нехай пам’ять про його героїзм буде вічною, а його душа знайде спокій. Ми схиляємо голови перед його мужністю та відвагою, адже він загинув, захищаючи нашу Батьківщину. Вічна пам’ять герою!

#Ізяслав_громада #Ізяславська_міська_рада

[adinserter block=”1″]