Лохвицька Отг
Герої не вмирають: Лохвиччина прощається з Олександром Різником
З глибоким сумом Лохвицька громада знову отримала трагічну звістку… ДНК-експертиза підтвердила загибель 31-річного Олександра Різника, мужнього воїна, який з січня 2023 року вважався безвісти зниклим. Військовослужбовець з села Гиряві Ісківці віддав своє життя 24 січня 2023 року, захищаючи Україну на Донеччині.
Олександр Іванович Різник народився 23 січня 1992 року в селі Гиряві Ісківці, Лохвицького району, Полтавської області, у працьовитій родині. Він зростав на цінностях честі, поваги та доброзичливості до людей. У 2009 році Олександр закінчив 11 класів місцевої школи, а згодом, у 2012 році, отримав кваліфікацію техніка з експлуатації та ремонту устаткування в Роменському коледжі, що є частиною Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. Після навчання працював за фахом в ТОВ «Агро Перемога». У 2012 році був призваний на строкову військову службу, а в період з 2014 по 2015 рік брав безпосередню участь в АТО, захищаючи суверенітет України.
У 2016 році Олександр створив сім’ю та жив у рідному селі, працюючи оператором завантаження на елеваторі ТОВ «Агро Перемога». Разом з дружиною виховував улюблену доньку. Після повномасштабного вторгнення росії, 24 лютого 2022 року, Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України. У званні старшого солдата він мужньо боронив рідну землю на Донеччині. Олександр Різник був справжнім патріотом, відданим Україні, і з перших днів повномасштабної війни перебував на передовій. Він мріяв про Перемогу, щоб зустріти її з родиною, друзями та побратимами. На жаль, його мріям не судилося збутися… 24 січня 2023 року, під час виконання бойового завдання, Олександр Іванович Різник героїчно загинув. Йому назавжди залишиться 31 рік.
Лохвицька громада глибоко сумує з приводу втрати найкращого сина України. Ми схиляємо голови в скорботі за мужнім воїном, захисником рідної землі, оборонцем України. Висловлюємо щирі співчуття дружині Олександра, Інні Миколаївні, доньці Вікторії, матері Наталії Іванівні, сестрі Оксані Іванівні, а також усім рідним і близьким.
Вічна пам’ять Герою!


