Знову скорботна звістка огортає серця українців, свідчачи про непоправні втрати, які несе наша держава у боротьбі за свою свободу. Менська громада в глибокій жалобі, адже Україна втратила ще одного відданого Захисника. Ця трагічна новина глибоко ранить душі кожного, хто усвідомлює ціну миру та незалежності.У бою за суверенітет та територіальну цілісність України, віддавши найцінніше – власне життя, загинув наш земляк, солдат Юрій Куценко. Народившись 7 вересня 1992 року, він був мешканцем славного міста Мена. Юрій служив водієм кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини А4941, сумлінно виконуючи свій військовий обов’язок. Його життя обірвалося 23 липня 2024 року під час виконання складного бойового завдання. Герой прийняв свій останній бій у районі населеного пункту Вовче, що розташований на багатостраждальній Донеччині. Кожен український воїн, який захищає нашу землю, заслуговує на вічну пам’ять, і Юрій Куценко є яскравим прикладом такої жертовності.Захист суверенітету та незалежності України був для Юрія не просто словами, а життєвою місією, яку він виконав до кінця. Його мужність та відвага на передовій лінії фронту є прикладом для всіх майбутніх поколінь. На жаль, війна продовжує забирати найкращих синів і доньок України, залишаючи глибокі рани в серцях рідних та близьких. Кожна така втрата на фронті – це невимовний біль для всієї нації, яка прагне перемоги та миру.Від щирого серця висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким полеглого Героя. Ваше горе – це горе всієї України. Ми разом з вами розділяємо біль цієї непоправної втрати. Важливо пам’ятати, що жертва Юрія Куценка не буде марною. Його подвиг назавжди вписаний в історію нашої країни. Вічна пам’ять і слава Захиснику, який віддав своє життя за наше майбутнє! Нехай пам’ять про таких Героїв України, як Юрій, живе вічно у наших серцях.Це ще одне нагадування про те, якою ціною дається кожен день свободи та мирного неба над головою. Кожен Захисник України, який стоїть на варті, є опорою нашої державності, і їхня загибель – це не лише особиста трагедія, а й велика втрата для всього українського суспільства. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Юрія та всіх, хто поклав своє життя за Україну. Нехай його приклад надихає нас бути гідними його жертовності та продовжувати боротьбу за вільну та незалежну Україну.