Лосинівська громада прощається з Героєм-Захисником: вшанування пам’яті молодшого сержанта Руслана Насінника

Сьогодні, 2 жовтня, Лосинівська громада в глибокому скорботі зустріла на щиті свого Героя-Захисника, молодшого сержанта Насінника Руслана Володимировича. Сотні мешканців, схиливши коліна у «живому коридорі» шани, проводжали свого Сина, вкриваючи шлях його останнього спочинку державною символікою. Біль і невимовний відчай знову стискають серця, адже війна забрала ще одного хороброго воїна, люблячого батька та надійного товариша. Ми втратили справжнього патріота, чия відвага і самовідданість стали прикладом для всіх нас.

Насінник Руслан Володимирович народився 15 серпня 1993 року. Його дитинство та юність минули в селі Богданівка Ніжинського району. Здобувши освіту в Перемозькій загальноосвітній школі, він продовжив навчання у Ніжинському професійному аграрному ліцеї, де опанував спеціальність монтажника-гіпсокартонних конструкцій, штукатура та плиточника. Професійні навички дозволили йому знайти роботу у Києві до повномасштабного вторгнення.

Життєвий шлях Руслана був позначений служінням Україні. У 2012 році він був призваний на строкову військову службу. Вже у 2014-му, з початком агресії на сході, Руслан став на захист країни у зоні проведення АТО. З першого дня повномасштабного вторгнення, не вагаючись, Руслан знову став до лав Збройних Сил України. Він служив у Ніжинській теробороні, а згодом обрав шлях бойового медика, рятуючи життя своїх побратимів.

Руслан був люблячим чоловіком для своєї дружини Юлії, турботливим батьком для донечки Вероніки (2015 р.н.) та сина Павлика (2017 р.н.). Його захоплення футболом також займало важливе місце у житті – він активно грав за команду Богданівки на районному чемпіонаті.

Життя відважного захисника обірвалося 21 вересня 2025 року в запеклому бою за свободу та незалежність України на Дніпропетровському напрямку. Сьогодні рідні, друзі, побратими та вдячні мешканці громади провели Руслана в останню путь. Селищний голова Анатолій Стрілець висловив глибокі співчуття родині та зачитав зворушливий лист-подяку від командира військової частини, який відзначив Руслана як доброго, щирого та надзвичайно відважного воїна.

Ми прощаємося з нашим Героєм, але його світла пам’ять, його жертовність та любов до Батьківщини назавжди залишаться в наших серцях. Низький уклін і безмежна вдячність Герою! Герої не вмирають!