🕯 Знову трагічна звістка, що приносить невимовний біль… Війна забрала ще одного Героя, мешканця села Бірки – Олексія Кукоту. Ворожий дрон обірвав його життя разом із побратимами, залишивши глибоку скорботу в серцях його рідних, друзів та всіх, хто знав, любив та чекав на нього.

Олексій народився 6 лютого 1983 року в селі Бірки. Тут пройшли його дитячі роки, тут він здобував освіту, тут виріс і став справжньою Людиною, яка безмежно любила свою Батьківщину, свою родину та громаду. Завжди активний, небайдужий до проблем інших, він був членом громадської організації “Бірківська дружина”, працював майстром на залізниці. Але, коли на нашу землю прийшла війна, Олексій без жодних вагань став на її захист, демонструючи приклад мужності та відваги.

З перших днів повномасштабного вторгнення Олексій вступив до Красноградського стрілецького батальйону ТРО. Він пройшов через пекельні бої, самовіддано тримав оборону на Харківщині, воював у Бахмуті, на Куп’янському напрямку, а останнім часом – на Вовчанському рубежі, демонструючи незламний дух. Завжди мужній, відважний, вірний військовій присязі, він був справжнім прикладом для своїх побратимів.

За час проходження військової служби Олексій Кукота був неодноразово нагороджений відзнаками за свою мужність та відвагу. Він також отримав статус ветерана війни, що свідчить про його внесок у захист України.

Страшна трагедія сталася 24 лютого 2025 року поблизу села Юрченкове на Чугуївщині. Загинув молодший лейтенант Олексій Кукота, який був командиром 1 стрілецького взводу, 3-ї стрілецької роти в/ч А7289. Олексію було всього 42 роки…

Його чекали вдома… Його чекали батьки, які більше ніколи не обіймуть свого сина. Його чекала кохана дружина, яка більше не почує його дорогого голосу. Чекав маленький син, якому тепер доведеться рости без батька… Як знайти слова, щоб висловити цей невимовний біль і втрату?

Зміївська міська рада разом з усією громадою схиляють голови в глибокій жалобі разом з рідними та близькими загиблого Героя. Ми поділяємо їхній біль та висловлюємо щирі співчуття.

Біль втрати Олексія Кукоти – нестерпний. Але пам’ять про його подвиг житиме вічно в серцях українців. Він віддав своє життя за Україну, за наше світле майбутнє, за рідну землю. Його героїзм завжди буде прикладом для нас.

Вічна пам’ять та слава Герою! Спочивай з миром, Захиснику України… Герої не вмирають! 🇺🇦