З глибоким сумом повідомляємо про повернення додому ще одного Героя, який віддав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність України. Дмитро Михайлович Григорів, народжений у липні 1969 року в мальовничому селі Старий Гвіздець, став на захист Батьківщини від російського агресора і навіки залишиться в нашій пам’яті. Його останній шлях, як і шлях багатьох українських воїнів, проліг через коридор слави, де живі квіти та сльози стали символом глибокої поваги та скорботи. Кожна квітка, що встеляла шлях, кожен прапор, що майорів у повітрі, кожен, хто схилив коліно – це вияв невимовної болю та пошани до подвигу полеглого Захисника.

Прощання з Героєм Дмитром Григорівим відбулося на площі «Пам’яті та скорботи» у центрі Гвіздця. Це був багатолюдний мітинг-реквієм, де зібралися не лише рідні та близькі, а й численні друзі, знайомі, представники місцевої влади, духовенство та всі небайдужі мешканці громади. У жалобній церемонії взяли участь священнослужителі, які разом з присутніми помолилися за упокій душі полеглого воїна. Після спільної молитви скорботна процесія рушила до будинку, де мужній Захисник жив зі своєю родиною, щоб провести його в останню дорогу.

Шлях Дмитра Григоріва проліг вулицями його рідного села, де кожен знав і шанував його як відважну і добру людину. Його відданість Україні, його мужність та самопожертва назавжди залишаться в серцях його рідних, бойових побратимів та односельчан. Подвиг Дмитра – це не лише особиста трагедія, а й вічний символ незламності українського духу. Ми пам’ятатимемо його життя як приклад героїзму та відданості своїй країні. Нехай земля йому буде пухом, а світла пам’ять про нього живе вічно. Вічна слава Герою!