Зніми будь-ласка, друже , капелюха,
Це не наказ-порада і прохання.
Усіх загиблих-приклад волі й духу,
тіла свої знайшли на полі,
І сходами піднялись в синє небо.
Заради України,щастя й волі,
На захист стали,бо було так треба.
Стояли до останнього титани,
Земля була просрочена їх кров’ю.
Не біль не зупиняли,а ні рани
І в інший світ відходили з любов’ю.
З любов’ю до своєї Батьківщини,
Дружини, діток і до своєї хати.
І дехто шепотів: Пробачте сина,
Мої, вже посивілі, Тато й мати…
Зніми будь-ласка, друже, капелюха,
Це не наказ-порада і прохання.
Усіх загиблих-приклад волі й духу,
Вшануємо хвилиною мовчання!…